34400.net
Кузнецовськ - Новини без цензури

Хрести

02.10.2010

9

2112

Село Луко. Ліс.

Тут, на північній стороні села, на розбіжжі грунтових доріг, стоять хрести.

Великі і маленькі.

Пригірок біля них загороджений жердинами. Дика груша і стара сосна із сосновим лісом, обступили їх, як охорона. Під хрестами на землі –жовті бідончики, миски, скляний, досить непоганий, посуд. А самі хрести повністю обвішані рушниками, вишитими і купленими в магазині, хустками, стрічками різних кольорів, фартухами і вишитими фартушками. Є тут чиясь спідниця і безрукавка, а, може, то колись була фуфайка…

Їдуть сюди люди.

Їдуть з Білорусії і далеких українських міст.

Передають через знайомих стрічки, рушники, їжу. І все ради одного — щоб зцілитися, щоб задумане збулося, щоб мати дітей, щоб чоловік не пив, щоб жінка не гуляла, щоб господарство велося. Можна в це вірити, можна й не вірити, але той факт, що одне одному переказує і сюди їдуть люди, і чіпляють ті "лєнточки”, говорить сам за себе.

Мені особисто теж мало вірилося. Але зацікавило таке.

Жінку з Львівської області направив дід - характерник, який в наших краях ніколи не бував, але знає, що є таке місце "Старці” і стоять там "Крести”. То треба до тих Крестів добратися, покласти милостиню, зробити ще 40 хороших справ протягом двох тижнів, і буде у тебе дитинка. Дійсно, після поїздки в наш край, львів”янка привела хлопчика, хоча спеціалісти навідріз стверджували, що дітей у неї не буде. Вона з чоловіком чесно прожила 18 років. Де вони тільки не об”їздили? Де почують, що Хтось помагає, туди їдуть. На цей раз вона їхала сама. Посадили її в Антонівці на поїздок, а не сказали, де вийти. Доїхала вона аж до Білого. Давай добиратися назад. Стріла по дорозі чоловіка з фурманкою, і ледве його впросила, (пообіцяла заплатити) аби він відвіз її до тих Хрестів…

З Сарн батьки шукали сина, який з ними посварився і поїхав з жінкою, набагато старшою за нього, у світ. Вони теж приїжджали в Луко, залишили милостиню. Потім розповідали, що після повернення додому, син подзвонив із Росії і розказав таке. У ввісні до нього три ночі підряд приходили худі і бідні люди, і все наказували передати якийсь листочок матері чи батьку. Син подумав: "Чи не трапилося, бува, що із батьками ?”— і подзвонив.

А це вже розповідала мені Надя-луківка. Вона довго не могла піднятися. Хоча й вийшла заміж, мала дітей, але то така була в неї житка -- мука одна. Приїхала одного разу на Проводи в рідне село, побула на кладовищі, взяла хустинку і пішла до Хрестів. Казала , по дорозі все своє життя "передумала”. Дійшла до тих Хрестів, зав”язала на одному із них хустину, і розгубилася, забула за чим йшла. І замість того, щоб попросити донькам хорошу пару, випалила: "Щоб я заміж вийшла!” Потім сама з себе сміялася:”Це ж треба, щоб таке з губи вирвалося! Є ж чоловік, діти…” Поїхала додому. Через деякий час помирає її чоловік, їде вона на сезон, і там …виходить заміж. Її дочки розповідали, що дядько той добрий, колишній військовий, і хороший господар.

То що то за Хрести? В Лукому та сусідніх селах розповідають багато легенд про це урочище Старці і ті Хрести. Але всі сходяться в одному.

Було це після 1861 року, коли воля прийшла і землю почали бідним роздавати. Кріпаки, одержавши "вільную” тікали з маєтків своїх панів що подалі. Тоді сім”ями люди кинулися нового місця шукати. Переказують, що в той рік така страшна зима була, а такий "мор” на людей і худобу ходив, страшно подумати…А заметілі були такі, що хати і хлеви так позамітало, що селяни мусили "нори” в снігу робити, щоб до худоби дістатися. Колодязі і криниці повимерзали. Сніг на воду топили. Дуже тяжка була зима.

От після неї, як пішла відлига, поїхали хуторяни в ліс. І натрапили там на кучечку мертвих людей.

Вони сиділи, притулившись одне до одного: дід, жінка, старші і маленькі діти. Сиділи так, наче присіли перепочити. І заснули. Бідно вдягнені, як старці. Чи з голоду, чи з холоду, вони не дійшли до перших хат всього 5 кілометрів.

Пройшла така сувора зима. Але їх не зачепили вовки, не рознесли інші хижі звірі. До них хуторяни близько не насмілилися підійти, бо боялися чуми чи ще якоїсь хвороби.

Але чутка полетіла від села до села. І коли зібралися люди, щоб їх похоронити, а вже надворі стояла теплинь, всі помітили, що найдені мерці, виглядають мов живі.

Приїхав православний священник. І коли почали хоронити, то в діда випала іконка.

Її потім прибили на вищому хресті. Священник сказав, що то була сім”я руських старообрядців. Куди вони йшли, куди добиралися, це вже залишилося таємницею, яку вони забрали з собою в могилу.

Та пам”ять про Хрести живе. Кожне покоління луківчан і жителів сусідніх сіл поновлюють ті хрести, доглядають, носять їжу. І просять Бога, щоб рідні й близькі з далеких країв добиралися вчасно додому, щоб ніколи і нікому з їхнього роду не довелося помирати голодною і холодною смертю.


Записала Галина Тєтєнєва


Всього коментарів: 9
1
reks | 01.11.2011 | 13:05
+ (0) -
Я був там. Говорять що місце дійсно лікує.
2
energiya | 09.12.2011 | 21:13
+ (0) -
А де саме воно знаходиться? Підскажіть будь-ласка.
3
Varvara | 10.12.2011 | 00:47
+ (0) -
В лісі, поблизу села Луко.
4
energiya | 10.12.2011 | 09:57
+ (0) -
Дякую.
5
energia | 07.01.2012 | 13:19
+ (0) -
Яким маршрутом доїхати до села Луко.?
6
Людмила | 22.02.2012 | 13:07
+ (0) -
Щоб доїхати до Хрестів, дзвоніть 03634 25752(автовокзал), запитайте рейси на с.Луко,бо графік деколи нестабільний smile

А ще, в с.Воронки.що по дорозі до с.Луко, є чоловік-костоправ від природи,- Василь Ульянович. Я з ним познайомилась через травми(і свої. і своєї худібки. Мені ліктеву чашку вправив без наркозу і обмороку. хоча іншим разом коли таке сталось, в лікарні робили під наркозом, і все сухожилля порвали.А корові і коню ноги вправляв...А чоловіку диски і хребта.Його округа знає і кличе до всього живого! от,єдине, що інколи в запій заходить:((
7
Командир | 26.03.2012 | 15:54
+ (0) -
Вчора з рибалки вирішили їхати короткою дорогою. ЗАБЛУКАЛИ!!!(Чем круче джип тем дальше идти за трактором). Ось і попали, через дві години блукань, на це святе місце. По традиції лишили там частку улову, а люди які там були і стічки на деревах вивили наш джип у село Луко. Обовязково завезу туди свою сім'ю. Місце дійсно святе.
8
nepal | 10.06.2012 | 15:00
+ (0) -
Ммм... Любить наш народ чудо-чудне та диво-дивне..
9
vw01989 | 18.06.2012 | 17:23
+ (0) -
Дивно, що я прожила багато років поряд з цим місцем і ніколи не чула про Хрести...Мій дід, нині покійний , корінний житель с. ВОРОНКИ ніколи не розповідав цієї легенди...
Всі коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію, яку не встигли видалити чи пропустили адміністратори. Якщо у вас є докази, що наведені в коментарях факти не відповідають дійсності – звертайтесь на редакційну пошту info@34400.net з конкретними зауваженнями і коментарі будуть видалені.
Ім'я *:
Email:
Код *:

КАТЕГОРІЇ

Афіша Кузнецовськ
Все про події в місті
Подорожі рідним краєм
Туристичні розповіді
Релігія
Все про релігійне життя міста
Різне
Політикум
Все про місцеву політику
Творча майстерня
Проза, вірші, фото, малювання, рукоділля, історії з життя
Офіційно
Дорожній контроль
Інформує бібліотека

ТОЧКА ЗОРУ

Вараш чи Кузнецовськ? (2015)

Всього відповіли: 10385
Як вирішити проблему безпритульних тварин в місті?

Всього відповіли: 7262

Останні новини

 
200

34400.net © 2011-2016

Кузнецовськ - новини без цензури

Використання матеріалів сайту дозволено лише з посиланням (для інтернет-видань - гіперпосиланням) на "34400.net".

Адміністрація 34400.net не несе відповідальності за зміст коментарів