34400.net
Кузнецовськ - Новини без цензури
ГОЛОВНА // Спогади корінних жителів

Спогади корінних жителів

Вараш. Спогади очевидців...

"То ви, знацця, хочете щось довідатись про нас?

Розповім, що пам'ятаю. Перед першою світовою - а я вже тоді підпарубок був - у селі стояло біля сотні хат. А там, у полях, де будова зараз, на займанщині, чотири хутори ховалися під липами: вони з'явилися після скасування кріпацтва - так мій дід переповідав.

Цікаво, що під час першої світової війни германець і російська армія зійшлися в боях отут неподалік. Як тут гриміло!

Там, за Стиром, де волинський бік тепер, на Студенецькій горі німці стояли, а неподалік залізничного мосту, тобто, навпроти, - царське військо.

Я сам не бачив, але розказував один дядько, що сам генерал Брусилов знаходився на тій висотці, командував, знацця. Тому й тепер називають її Брусилівською. Бойня окошилася й на Вараші. Снаряди рвалися просто посеред вулиці, кілька хат з димом пішло.

А згодом громадянська...

Потім під Польщею ми жили. Діти тих, хто міг заплатити, ходили у школу в Стару Рафалівку. А внесок немалий вимагався: до трьохсот злотих за рік. Так коштувала тоді, наприклад, корова. Вчилися лише польською мовою - українською забороняли. "

З книги В. Мазаного "Спалах ядра"


 Как это начиналось

 Посвящается первому директору станции Коровкину В.А.

 Страницы жизни собственной листая,

 Доволен я и горд за город свой,

 Связав на тридцать лет с судьбою края

 Свою судьбу и опыт непростой.

 А помню я, как это начиналось:

 Предложили возглавить мне АЭС.

 И я - в разведку. Что мне оставалось?

 Взглянуть на ширь Полесскую и лес.

Край поразил своей природной силой,

Патриархальностью и тишиной,

И с этой минуты стал он сердцу милый,

И с той минуты стал он мне родной.

Почувствовав в груди сердцебиенье,

Хотелось сдесь построить город-сад.

И вдруг - перед глазами, как виденье,

Как бы в тумане вырос дивный град.

Не ехал я, а мчался в Киев стольный,

По-новому мне захотелось жить,

Построить станцию средь шири вольной,

Чтобы гордиться ей и дорожить.

И вот я в октябре приехал в Ровно,

Из города - через поля и лес.

Дороги не было хорошей, ровной,

Тряслись по кочкам. Мысли об АЭС.

Остановились мы в вагончиках у школы,

В Рафаловке, что Новою зовут.

Проекты были все уже готовы.

Знакомились с людьми, с делами тут.

Оглянули Брусиловскую гору,

Мечты откинув, начиналась жизнь!

Мне повезло с людьми. Мы дали фору!

Ну, ширь моя Полесская, держись!

И закипела стройка со всей мощью:

Бульдозеры ревели, кранов звон,

Велись работы круглый день и ночью,

Но люди вдохновилися трудом.

И вот - на вводе первые объекты,

Котельная, музшкола для детей.

Становятся реальностью проекты

И очисные есть. Не для затей.

Поверили в работу наши люди.

Дома жилые, как грибы растут

И нужен детский сад. Он тоже будет,

Детишек в клювах аисты несут.

И вот бетон залит под главный корпус,

Меня счастливей не было, друзья,

Не каждый маг способен сделать фокус.

Но город рос, не сказка - быль моя.

года прошли. Вот станция пред нами.

Мой труд и плод недоспаных ночей,

Живем где, трудимся мы вместе с вами,

Не хватит нам сдесь никаких речей.

Страницы жизни собственной листая,

Я верю в станцию и город свой.

Связав на тридцать лет с судьбою края

Свою судьбу и ыбор непростой.

Раиса Иванова

 

ТОЧКА ЗОРУ

Вараш чи Кузнецовськ? (2015)

Всього відповіли: 10278
Як вирішити проблему безпритульних тварин в місті?

Всього відповіли: 7205

Останні новини

 
200

34400.net © 2011-2016

Кузнецовськ - новини без цензури

Використання матеріалів сайту дозволено лише з посиланням (для інтернет-видань - гіперпосиланням) на "34400.net".

Адміністрація 34400.net не несе відповідальності за зміст коментарів