34400.net
Кузнецовськ - Новини без цензури
ГОЛОВНА // Інтерв'ю // Марія Балаогланова

Марія Балаогланова

14.02.2016

1

3404

Для неї творчість як можливість самореалізуватися

 

 

Прекрасне і непересічне супроводжує нас усюди. Ми звикаємо до тих чи інших ідеалів, запропонованих суспільством, але повсякчас намагаємося вирватися із трафаретів свідомості, прагнучи до неординарності. Комусь це вдається.

 

Серед таких – Марія Балаогланова, вихованка гуртка «Основи журналістики» Будинку дитячої та юнацької творчості, переможниця багатьох міських та обласних конкурсів.

 

 

Та перемога, якою по-справжньому пишається – дипломант Міжнародного літературно-мистецького конкурсу «Життя – Тобі…». Її робота ввійшла до унікального видання – книги «Життя – Тобі…» разом із роботами 20 лауреатів та 120 дипломантів Конкурсу. Марія щира скрізь: у житті, творчості, підсвідомості. Її художня манера неповторна, глибока, вдумлива.

 

 

– Марійко, що для тебе творчість?

 

– Творчість для мене — це, як би банально не звучало, можливість самореалізації. Оточуючим часто доволі важко зрозуміти мене, а я страждаю від того, що не можу намалювати весь той вир почуттів та вражень, з яким постає переді мною світ. Поки що прірва велика, та я щиро вірю, що коли-небудь зможу виразити все те, що у мене всередині. І, звичайно ж, не піду, безплідно, у забуття, а лишу щось по собі.

 

– Коли у твоєму житті з’явилося бажання творити?

 

– В чотири роки з першим малюнком кульковою ручкою на шпалерах у коридорі. Моя двоюрідна сестра добре зображала дівчат з аніме дев’яностих років, і я любила спостерігати за процесом. А потім почала й собі. З тих пір так і не можу полишити. Перший вірш же прийшов у років шість. Як зараз пам’ятаю — вмостилась поперек крісла, намагаючись змусити себе робити уроки, аж тут кімната розтає у сонячному світлі, і я уже на ногах, ходжу довкола, стрибаю, а згодом читаю на листочку первістка — «Сонце». Короткий, та приємно. В тому ж віці почала писати в Ворді оповіді про пригоди кошенят. Не те, щоб вони були якісь знакові, але з тих пір вічно щось вигадую.

 

– Звідки черпаєш сюжети та образи своїх віршів?

 

– З голови. Теж нічого дивного. А от звідки береться пожива для роздумів — уже інше питання. Відповідь в дусі епохи: так чи інакше, з Інтернету. Годі й перераховувати, скільки усього він може дати, скажу лише, що у ньому є багацько речей, які змінюють твій світогляд кардинально і безповоротно. А я тільки й рада. Інтернет — двері у мистецтво, за якими можна знайти безліч матеріалу для власного творчого формування — музику, зображення, відеоігри, книги (надаю перевагу паперовим, та все ж зручніше підбирати, що почитати, саме у мережі), мультфільми, серіали та фільми. А окрім неповторної атмосфери кожного з цих витворів мистецтва мати змогу поринути в атмосферу, яку формують довкола улюблених творів самі люди — такі ж закохані у це щось із чимось, як і ти.

 

– Улюблена тематика твоїх творів.

 

– Батьки давно змирились з моїми смаками, а от від вчителів, здається, ніколи не припиниш чути фрази, на кшалт: «А ти не пробувала написати щось більш радісне?» або «Таке відчуття, що тебе вдома б’ють». Та не вважаю себе нещасною, а власну творчість депресивною — просто хочеться творити саме так. Подобається подавати красу через призму вічності, а улюблена тематика — космічна (в багатьох сенсах, найчастіше — у метафоричному) і нереальна (викривлення дійсності у внутрішньому світі героя).

 

 

– Чи ділишся новинками з друзями, однокласниками, знайомими?

 

– Можу поділитись, коли хтось поцікавиться, але сама не пропоную. Розміщую плоди своєї творчості у тому ж Інтернеті, іноді здатна на радощах похвалитись мамі або комусь з друзів, мов, нарешті я з цим домучилась, а не воно домучило мене! Проте люблю, коли випадає нагода взяти участь у якому-небудь конкурсі або просто зачитати новий вірш на гуртку журналістики в Будинку дитячої та юнацької творчості.

 

– Чим ще крім віршування займаєшся?

 

– Як вже стало зрозуміло з попередніх відповідей: поезія, проза і малювання — ось три вазони, які я поливаю вже довгий час. Дуже жалкую, що не маю таланту до хендмейду, та попри це іноді кортить зробити щось своїми руками, хай навіть, як правило, результат мене засмучує. Надіюсь у майбутньому мати і використати якомога більше нагод спробувати щось нове — адже ніколи не пізно почати. Головне, не дивлячись ні на що, робити так, як ти відчуваєш — адже це твої зусилля і твоя творчість.

 

 

І хоча улюблена Маріїна тематика космічна, їй не байдужі проблеми сьогодення: війна в Україні, вічна боротьба добра зі злом у всіх її проявах, світові проблеми екології… Про це та набагато більше юна поетка пише у своїх творах, неповторних як створення світу та вдумливих як одвічна філософія життя.

 

 

Джерело: bdut.net

Всього коментарів: 0
Всі коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію, яку не встигли видалити чи пропустили адміністратори. Якщо у вас є докази, що наведені в коментарях факти не відповідають дійсності – звертайтесь на редакційну пошту info@34400.net з конкретними зауваженнями і коментарі будуть видалені.
Ім'я *:
Email:
Код *:

ТОЧКА ЗОРУ

Вараш чи Кузнецовськ? (2015)

Всього відповіли: 10342
Як вирішити проблему безпритульних тварин в місті?

Всього відповіли: 7235

Останні новини

 
200

34400.net © 2011-2016

Кузнецовськ - новини без цензури

Використання матеріалів сайту дозволено лише з посиланням (для інтернет-видань - гіперпосиланням) на "34400.net".

Адміністрація 34400.net не несе відповідальності за зміст коментарів