34400.net
Кузнецовськ - Новини без цензури
ГОЛОВНА // Спорт // Мотобол у Володимирці таки відбувся (ВІДЕО)

Мотобол у Володимирці таки відбувся (ВІДЕО)

19.08.2011

8

2264

В районному центрі Рівненської області, в смт Володимирець, одному з центрів мотоболу в часи СРСР, 19 серпня 2011 року, відбувся показовий матч з мотоболу, який провела команда "Восход" міста Вознесенськ (тренер команди з січня 2011 року - Кисильов С.Г., тренер - консультант Сосновський І.А.).

Матч розпочався о 16.00 на гаревому полі Володимирецького навчально-виробничого комплексу ("БАМ"), а коментував його кращий коментатор мотоспорту України (спідвей, мотокрос) - В'ячеслав Крижанівський.









На жаль, на даний момент у Володимирецькому районі немає ніяких перспектив розвитку мотоболу, навіть організація цьогорічного матчу була під загрозою зриву, хоча, як розповідають організатори мотобольного турніру у Володимирці, ще минулого року, коли заступником голови Володимирецької райдержадміністрації працював Юрій Кравець, підтримка місцевої влади була значною.

А в свій час мотобол був дуже популярним у Володимирці, а місцева команда - однією з найкращих в Україні...



Сергій Скібчик, член Національної спілки журналістів України: "З історії радянських байк-клубів: володимирецькі мотоболісти"


Успішна "Зоря" володимирецького мотоболу

Отже, все починалося з того, що колишній гонщик спідвею, а в 1967 році перший секретар райкому партії Василь Коростель створив у Дубровиці при автошколі ДТСААФ мотобольну команду «Маяк» (зародився цей вид спорту у США).

Оскільки наші райони сусідять, перший секретар Володимирецького райкому партії Гаврило Головко часто бував на Дубровиччині і товаришував з колегою. Він і перейнявся ідеєю створити у себе таку ж команду. Та й сусіди-білоруси вже часто мелькали у спортивних замітках про мотобол. Справу, звичайно, також доручили ДТСААФу, яким керував Анатолій Бурцев.

Вже в 1968 році в Рафалівці при Спорттехклубі була своя мотобольна команда.

Капітаном команди призначили Віктора Грушевського з Рафалівки, а він уже підібрав собі гравців: Валентина та Григорія Рибчинчуків, Григорія Самбура, Олександра Матвєєва та Ростислава Кулая (воротар).


Віктор ГРУШЕВСЬКИЙ - один з перших мотогонщиків смт Рафалівки і ПЕРШИЙ КАПІТАН мотобольної команди "ЗОРЯ" (Володимирець) в 60-х роках


За рахунок Добровільного товариства сприяння армії і флоту придбали мотоцикли «Ковровець» (довелося за ними їхати аж у Росію).

Їх самі переобладнували (на той час спортивних мотоциклів радянська індустрія не випускала): знімали крила, електрообладнання, освітлення, доробляли систему перемикання передач. Самі пошили мотобольного м’яча, адже справжнього ніде було дістати, та й коштував він цілих 25 карбованців (за сезон їх кілька рвали).

Після тренувань команда наших мотоболістів заявила себе у республіканському класі «Б» чемпіонату України і перший свій матч зіграла на володимирецькому стадіоні з сусідами-дубровичанами. (Треба відмітити, що на ті роки в області було лише дві команди з мотоболу).

Далі були матчі з мотоболістами Нововолинська, Кам’янця-Подільського, Коломиї, Вознєсєнська… Так напрацьовувалося уміння і досвід. 

Але мотобольна команда при Рафалівському СТК проіснувала лише один сезон; Бурцев переводить її у Володимирець, на базу автошколи. Мототреку не було, грали на футбольному полі.

В 1969 році у Володимирці уже проходив фінал першості України у класі «Б».

Наша команда «Зоря» зайняла тоді перше місце і виборола путівку у клас «А».

Тож в наступному 1970-му році володимирчани вже успішно грали у вищій лізі українських мотоболістів і за сезон вибороли собі друге місце в країні та путівку в клас «Б» Союзу, що було величезним досягненням для новачків.

Щоправда, й тренувалися мотоболісти навіть зимою: на стадіоні грейдер розчищав сніг, і хлопці до темряви ганяли на мотоциклах.

 


Мотоболісти Володимирці та Дубровиці перед матчем. 1967 рік.
Віктор ГРУШЕВСЬКИЙ - другий праворуч.

Це захоплення підтримували керівники всіх організацій, де працювали хлопці. Гравцям команди призовного віку навіть відстрочку від армії давали (нечуване діло!), якщо попереду була якась серйозна гра. Гаврило Калинович особисто ходив у військкомат клопотатися.

Невідомо, як би склалася мотобольна фортуна наших спортсменів на арені такого рівня, але володимирчани відмовилися від свого зоряного шансу: мотобол – занадто дороге задоволення навіть для ДТСААФів того часу. Адже це не лише паливо й мастило по копійчаній ціні, а й сутуга із придбанням мотоциклів та запчастин до них; це й транспорт на перевезення мотоциклів, техобслуги та самих спортсменів (їздили ж по всій Україні). Це й проживання мотоболістів у місцях проведення чемпіонатів, їх винагородження та преміювання, адже в 1971 році в основі «Зорі» грають легіонери з Дубровиці брати Яків та Степан Паламарчуки. А в 1972 році в команду беруть ще одного дубровиччанина Юрія Чухалова. 

Так для спортсменів району залишається лише одне місце в основі, і наші мотоболісти кілька років рахуються в «Зорі» лише як запасні гравці.

Звичайно, таке зневажання до підготовки власних гравців не могло не відобразитися на спортивних успіхах команди, бо ж легіонери працюють на успіх доти, допоки за це добре платять; потім вони йдуть до багатших клубів.

Але розвал команди буде згодом.

Поки що лише перший капітан «Зорі» Віктор Грушевський не бажає миритися з таким становищем і йде з команди. Його місце гравця займає Григорій Самбур, а інші володимирецькі мотоболісти продовжують протирати лаву запасу.

Отже, володимирецька «Зоря» залишається у своєму республіканському класі «А» і досить успішно грає аж до 1975 року. Далі через певні непорозуміння з керівництвом ДТСААФу та неспроможністю запропонувати достойний контракт з команди йдуть Григорій Самбур і дубровицькі легіонери. Команда фактично розвалюється, і керівництвом прийнято рішення відмовитися від мотоболу. Трьом кращим гравцям із когорти запасних білоруський "Строитель" пропонує місце в команді, але погоджується лише один Віктор Найман (нині вже покійний).

Так погасла володимирецька «Зоря», фортуна якої стрімко викотилася і через 7 років майже так само стрімко закотилася. Про славні перемоги наших мотоболістів нагадують лише виграні трофеї і грамоти, які зберігаються в ДТСААФі. Але на цьому літопис перших радянських байкерів, які із захопленням витрачали свій вільний час на мотоцикли і сумнівне (для когось) задоволення поганяти велетенський м’яч, не завершується. Назва клубу володимирецьких мотоболістів ще не раз звучатиме під шалені овації у списках переможців – вже за незалежної України. Бо фортуна як Фенікс – воскресає для того, хто її шукає…

"Ситал" переймає естафету

На вельми засекречене і могутнє колись підприємство радянської оборонки завод «Ситал» приходить директором Олександр Хуткий. Розвал, розруха і хаос на пострадянському просторі. Але молодий керівник бере на себе одвагу прийняти рішення, яке назавжди вписало його ім’я в історію володимирецького мотоболу. Олександр Кузьмич у 1992 році пропонує відновити мотобольну команду. Районна влада підтримує таку позитивну ініціативу, а ідея одразу шириться в народі. 

Бажаючих потрапити в команду було чоловік з 30. Керівництво новоствореної команди «Ситал» за допомогою знову звертається до братів-білорусів, які тепер проживають хоч і в сусідній, але вже суверенній державі. Знову їдуть на мотоциклетний завод у Росію, з великими зусиллями і послугами навзаєм таки вибивають кілька мотобольних мотоциклів виробництва ковровського заводу. Та й тренуватися є де: у 1994-95 роках на території нинішнього учкомбінату збудували сучасний великий мототрек.

Хоч мотоболісти з попереднього складу «Зорі» і нагадують про гірку участь клубів, за які грають легіонери-найманці, але на тренерську посаду все ж запросили Григорія Паламарчука з Пінська (перед тим він грав і в рідному «Автомобілісті», і в дубровицькому «Маяку». Треба віддати належне цьому висококласному спортсмену: завдяки йому володимирчани знов піднялися до вершин чемпіонатів. В основному складі також заявили трьох гравців-білорусів. 

Місцевим спортсменам знову залишається роль запасних гравців і техобслуги. Хоча наші любителі поганяти м’яча на мотоциклі були настільки віддані клубу, що навіть заправляли техніку з мізерної стипендії, яку отримували у Володимирецькому ПТУ-29. Більшість ентузіастів мотоболу була студентами, з тієї молоді, яка тягнулася до спорту, а не до горілки та розваг. Якось один із запасних гравців п’яним побив мотоцикл і на рік вилетів з команди. Вже через півроку він на колінах просився назад. Каяття врахували і спортсмена таки взяли назад.

 

Ветеран Володимирецького мотоболу Василь Блищик

У першому ж сезоні володимирецький «Ситал» стає чемпіоном першої ліги чемпіонату України, і, як і «Зоря» колись, отримує путівку у вищу лігу. На другий сезон заявляють 6 гравців (усі білоруси).
В 1993 році першу лігу (колишній клас «Б») закривають, лишається тільки вища ліга. В ній наші сябри-легіонери виграли 2 місце в розиграші Кубка України з мотоболу, поступившись лише кам’янець-подільському «Поділлю». В тому ж сезоні володимирецький «Ситал» займає 4 місце в чемпіонаті України з мотоболу (фінал проходив у селищі Вишняки на Полтавщині).

Але економічна скрута все більше наступає. І хоч мотоболістам допомагають усім миром (хтось транспорт дає на поїздку, хтось пальним підсобить, а хто й копійчину з бюджету вділить), невдовзі легіонери йдуть з команди через погане фінансування. І 95 рік починається для наших мотоболістів фактично з нуля, коли за клуб грає лише один досвідчений легіонер з Пінська Олег Ісаєв, решта – із лави запасних: батько і син Ткачуки, Леонід Гарбар, Іван Жданюк, Сергій Рябченко, брати Стеби. Яскравих перемог немає, «Ситал» прописується внизу турнірних таблиць. Ейфорія потроху пригасає, команда тримається на одному ентузіазмі. На змагання знову все їде в одному транспорті: і мотоцикли, і бочки з пальним, і спортсмени.

Найтяжчий, останній сезон, команда мотоболістів зустріла у 1998 році, коли через фінансову скруту «Ситал» не зміг поїхати на 2 останні гри чемпіонату України. Тоді ж керівництво клубу і ставить на мотоболі хрест. Спортсмени, які вже не уявляли свого життя без мотоциклів, роз’їжджаються по «шабашках», дехто спивається, не знайшовши себе у світі без мотоспорту. Один за одним троє колишніх мотоболістів незабаром покидають цей світ…

В статті використані фотографії з Спідвей-форуму 

Всього коментарів: 8
1
Аламак | 22.08.2011 | 09:41
+ (0) -
Було діло. Колись. Ленінградці приїжджали, майстри. Говорили - "что нам эта деревня сделает?". А "деревня" з розгромним рахунком "мастєров".
2
Аламак | 22.08.2011 | 09:44
+ (0) -
А нині шириться думка, що підприємливі люди збираються поле розібрати на будматеріали. Там каміння на метр товщиною.
3
reks | 22.08.2011 | 11:02
+ (0) -
А за вилучені кошти, місцева влада побудує нові будинки у себе на городі.Місцевій влалі до п...и Ваш мотобол,невигідний захід бо гроші тягне,а от пилорами чи магазинчики оце процвітає бо рух коштів з цих заходів прямо у кишеню.
4
AndyEn | 23.08.2011 | 15:20
+ (0) -
Да...памятаю раніше часто проводили мотобол...рідне "місто" Володимирець... cry
5
Anna | 23.08.2011 | 23:32
+ (0) -
СУПЕР!!! Просто отпад!!! На такие мероприятия нужно приглашать заранее!!! Капец, вот теперь опять целый год ждать(((
6
СонЯ | 24.08.2011 | 00:11
+ (0) -
Оце я розумію спонсори допомогли від душі - справжні добрі справи не потрібно афішувати, вони робляться не задля піару.
7
reks | 25.08.2011 | 09:11
+ (-1) -
На всі 100 згоден.не то що в Кузнецовську парад наречених.
8
Zodchy | 25.08.2011 | 16:05
+ (1) -
для початку прочитай визначення, що таке піар, бо видно, що поняття цього слова сприймається як щось грішне, а насправді PR(Public Relations)- це модне слово, яке супроводжує любу діяльність, навіть пости написані кожним тут користувачем
Всі коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію, яку не встигли видалити чи пропустили адміністратори. Якщо у вас є докази, що наведені в коментарях факти не відповідають дійсності – звертайтесь на редакційну пошту info@34400.net з конкретними зауваженнями і коментарі будуть видалені.
Ім'я *:
Email:
Код *:

ТОЧКА ЗОРУ

Вараш чи Кузнецовськ? (2015)

Всього відповіли: 10257
Як вирішити проблему безпритульних тварин в місті?

Всього відповіли: 7199

Останні новини

 
200

34400.net © 2011-2016

Кузнецовськ - новини без цензури

Використання матеріалів сайту дозволено лише з посиланням (для інтернет-видань - гіперпосиланням) на "34400.net".

Адміністрація 34400.net не несе відповідальності за зміст коментарів