34400.net
Кузнецовськ - Новини без цензури
ГОЛОВНА // Спорт // Ольбери у дитячому військово-спортивному таборі "Форпост-десант-2016"

Ольбери у дитячому військово-спортивному таборі "Форпост-десант-2016"

03.07.2016

0

946


Літо - прекрасна пора для відпочинку та придбання нових знань і умінь. Дитяча організація «Ольбери» не йде на канікули, а, навпаки, намагається використовувати кожен літній день з користю, і тому в кожного члена організації є можливість побувати в шести наметових таборах і декількох походах. Графік заходів ольберами складено таким чином, що якщо брати участь у всіх заходах, то за літо вдома з батьками можна провести не більше 10 днів. Для решти в місті кілька разів на тиждень проводяться тренування на болдерінговому скельному тренажері. Табірний відпочинок вже кілька років поспіль починається з військово-патріотичного табору «Форпост», який організовує Нетішинський спортивний клуб «Пульсар», а керує табором колишній військовий Михайло Ковальчук, який виховав не одне покоління патріотів і воїнів. Як сказав один з його учнів, які повернулися з АТО: «Я вижив в умовах справжнього бою тільки завдяки навикам і вмінням, отриманими в клубі «Пульсар»... Цього року табір пройшов державну акредитацію, зареєстрований в Державному реєстрі і отримав високу оцінку. Наметовий табір розташовується в лісі на березі водосховища ХАЕС і має у своєму складі полігони, спортивні майданчики, господарський і житловий блок. А тепер - все по порядку.
11 червня 2016 року одинадцять ольберів вирушили в дорогу. П'ять годин дороги пролетіли доволі швидко, адже попереду нас чекали цілих 14 різноманітних цікавих і насичених днів. Ми перші з усіх учасників прибули на місце розташування табору. Зранку наступного дня ми поснідали та вирушили до Нетішинської міської ради, де зібралися учасники табору з різних міст (Києва, Хмельницького, Славути, Рівного, Шепетівки, Нетішина, Кузнецовська). Після години порад та настанов від міської влади та спонсорів учасників відвезли на місце проведення табору.
В таборі нас зустріла велика, сильна, могутня команда професіоналів (інструкторів, кухарів, командирів загонів). Вони нас поділили по віку на 4 загони (в кожному - по 2 віділення) . Кожен наш ранок починався з 4 кілометрової пробіжки та зарядки у воді. Хоч це було доволі важко, але дітям подобалось. Після такого динамічного підйому нас чекав загальний збір на якому ми кожен ранок підіймали прапор України та співали гімн. Коли пролунали останні ноти гімну сержант кричав “Слава Україні!” а ми хором відповідали “Героям слава!”. Кожна година, від підйому до відбою, була розписана. До програми табору входили заняття з рукопашному бою, силові навантаження, парашутно-десантна підготовка, надання першої медичної допомоги, водіння автомобіля і квадроциклів, розбирання і збирання, стрільба із різних видів зброї, дайвінг. Кожного дня нам пропонували все нові й нові заняття! Пізніше додалися різні веселі та цікаві розваги: катання на гідроциклі, пейнтбол, футбол, волейбол. У кожного загону був свій графік занять.. С кожним днем юнаки та дівчата ставали більш серйознішими та дисциплінованими...
З другого тижня почались "Тактичні виходи". Усі до єдиного від 1 до 4 загону сходили у такий вихід. Для когось він був легким, а для когось - надзвичайно важким. Наприклад, 4 загін мав пройти до Голубих озер (а це - 60 кілометрів) з повною викладкою (каска, автомат, рюкзак). У когось вихід пройшов під палючим сонцем, а у когось - під зливою. Це було серйозне випробування, адже під час виходу потрібно було маскуватися та робити окопи…
В таборі були організованні змагання на смузі перешкод. Ми мали пробігти смугу, як на війні - з автоматом у руках, під звуки стрільби, вибухи петард та димових гранат. Найкращий результат показав один з ольберів - Остапов Антон. Він зайняв перше місце у цьому змаганні.
Кульмінацією перебування в таборі став стрибок з парашутом. Бажаючих серед ольберів було чимало, але тільки шістьом (Катерина Дейнеко, Олександр Денега, Олексій Гетманов, Аліна Лукашук, Олександр Коновалов, Назар Сидорчук, Богдан Мороз) батьки дозволили здійснити цей стрибок. 23 червня ми виїхали на польовий аеродром Рівненського авіаспортклубу поблизу с. Воронів, що в 15 км від райцентру Гоща Рівненської області. По прибутті ми пройшли медогляд, заповнили анкети, пройшли інструктаж з правил поводження у повітрі і на землі й пішли отримувати парашути (парашут Д-5, разом із запасним, важить близько 25 кг).
Нас вишикували по вазі – важчі стрибають першими, адже вони знижуються швидше. Ми організованою колонною зайшли до літака АН-2, розсілись по місцях. Зліт і набір висоти викликали мандраж, якесь неясне відчуття тривоги. Весь літак дрижав і я дрижав разом з ним Прозвучав сигнал «приготуватися до стрибку», відкрили двері салону літака, мандражу додалося… Сигнал «Перший пішов!» - і нас вже немає в літаку – ми між твердю та небом, у 1000 метрах над землею... На мить я забуваю про все на світі, але все ж оговтуюсь і починаю вголос рахувати: «521, 522, 523», щосили смикаю за кільце, ривок догори, полегшення… За кілька секунд до землі складаю ноги разом, трохи зігнувши в колінах, як вчили. Перед приземленням створюється ілюзія, що ти знижуєшся повільно, але удар об земну твердь виходить доволі відчутним – я валюсь на землю, знімаю з себе підвісну систему, підвожусь, згортаю і складаю парашут у сумку, кладу її на плечі і чимчикую по полю до місця старту і огляду…
14 днів пролетіли непомітно – настав день прощання, увечері було запалено величезне багаття. Всі ми домовилися зустрітися наступного року. За такий малий термін ми значно подорослішали, стали більш дисциплінованими і по-іншому стали дивитися на професію захисника Вітчизни. Від імені учасників поїздки я хочу подякувати депутатів міської ради м. Кузнецовська та профсоюзний комітет ВП РАЕС за фінансову підтримку.

Олександр Денега
учень 9-Б класу ЗОШ № 1







Всього коментарів: 0
Всі коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію, яку не встигли видалити чи пропустили адміністратори. Якщо у вас є докази, що наведені в коментарях факти не відповідають дійсності – звертайтесь на редакційну пошту info@34400.net з конкретними зауваженнями і коментарі будуть видалені.
Ім'я *:
Email:
Код *:

ТОЧКА ЗОРУ

Вараш чи Кузнецовськ? (2015)

Всього відповіли: 10377
Як вирішити проблему безпритульних тварин в місті?

Всього відповіли: 7258

Останні новини

 
200

34400.net © 2011-2016

Кузнецовськ - новини без цензури

Використання матеріалів сайту дозволено лише з посиланням (для інтернет-видань - гіперпосиланням) на "34400.net".

Адміністрація 34400.net не несе відповідальності за зміст коментарів