34400.net
Кузнецовськ - Новини без цензури
ГОЛОВНА // Інтерв'ю // Петро Комнацький: "Платонівська Атлантида – це вигадка"

Петро Комнацький: "Платонівська Атлантида – це вигадка"

10.07.2012

7

1989

 Цілком випадково я дізналася від своїх знайомих, що кузнецовський журналіст Петро Комнацький, чиї статті час від часу розміщуються на сайті 34400.net, має у своєму творчому доробку солідну книгу (вона є в бібліотеках міста).

Але прочитати її від першої до останньої сторінки зможе не кожен – знаю на власному досвіді. Адже це не белетристика, а науково-публіцистична праця, що проливає нове і доволі несподіване світло на українську та світову історію.

Оминаючи математичні й астрономічні викладки автора, я все ж таки осилила гуманітарну складову книги, з якої випливає, що на нинішніх українських теренах у давнину жили різні народи (в тому числі й предки українців), яких давні греки називали гіпербореями.

Ці люди у післяльодовиковий період створили хліборобську цивілізацію, матеріальні сліди якої нині відомі як Трипільська культура. А цивілізаційним центром, як стверджує П.Комнацький у своїй книзі, був півострів Крим, де біля підніжжя Карадагу гіпербореями була розбудована пригоризонтна обсерваторія. Ця споруда, що водночас служила храмом сонцепоклонницького культу, була зруйнована землетрусом тисячі років тому. І єдине, що від неї залишилося,─ це дуже детальний опис її форм і розмірів, який дійшов до нашого часу в тексті діалогу «Критій», написаному давньогрецьким філософом Платоном. Платон астрономією ніколи не займався – він навіть не вважав її за науку, що потрібна людям. Він всього лише переписав словесно-числове «креслення» обсерваторії з давніших джерел, відомих єгипетським жерцям. Але описана вона як місто, яке Платон вважав столицею таємничої Атлантиди, що затонула в Атлантичному океані.

Тож у своїй книзі Петро Комнацький займається дослідженням текстів Платона, доводячи, що платонівська Атлантида – це вигадка, а справжня Атлантида – це Гіперборея з центром у Криму. І що Платон описав ніяке не місто, а пригоризонтну обсерваторію, найдавнішу в світі. Тому автор і назвав свою книгу «Атлантида». Розмова про неї оформлена у вигляді інтерв’ю, яке й пропонується до уваги користувачів і гостей сайту.

- Яка реакція на Вашу книгу в наукових і читацьких колах?

- Людей, які довіряють моїм висновкам, - не більше десятка. І хоча осінню виповниться чотири роки, відколи книга вийшла у світ, реакцією науковців є абсолютно повне і глухе мовчання. Жодного позитивного відгуку і жодного негативного – «ніхто й не гавкне, не лайне, неначе й не було мене».

- То чи є сенс вести розмову про неї в Кузнецовську, якщо й у Києві, де книга видана і продається, не знайшлося нікого, хто «розгриз» би її?

- Чого ж, розгризли двоє у Києві, двоє у Харкові, один з її редакторів – доктор філологічних наук. Математиків і астрономів серед них, на жаль, немає. А сенс розмови з Вами залежить від того, що саме Ви хотіли б дізнатися. Адже хороше запитання, як відомо, вже містить в собі половину відповіді. Ось приклад: замість вирішувати щодо Атлантиди питання «Що це? Де це?», атлантологи кинулися шукати відповідь на другу його частину, вважаючи, що відповідь на першу вони вже знають від Платона. 

Мовляв, це величезний острів, який пішов під воду за одну добу. І що ж вони знайшли? Анічогісінько! Я ж із самого початку свого дослідження не брав цю казку в голову, бо спирався на беззаперечний науковий висновок чеського ученого-геолога Зденека Кукала про те, що в жодній акваторії світу немає острова, який будь-коли пішов би під воду. Тому, зосередившись на питанні «Що це?», я став на папері робити креслення «столиці» Атлантиди, подане Платоном описово.

Будь хто, спробувавши зробити це самостійно, за вечір-другий дійде власного висновку, що описано не місто. Адже ніколи й ніде не існувало міст, розбудованих у вигляді ідеальних концентричних кілець довкола спільного геометричного центра. А якщо Платон описав не місто, то що? Можливо, пригоризонтну обсерваторію.

Далі була рутина: якщо це обсерваторія, то вона «прив’язана» до конкретної географічної широти, відтак слід шукати в тексті «прив’язки» і за ними визначити цю широту (45° пн. ш.). Далі знаходимо відповідну паралель на карті світу і шукаємо ті точки, де вона перетинає узбережжя, оскільки, за Платоном, «столиця» була на березі моря. Такі точки є в Америці й Азії, в Криму та Італії, але тільки Крим відповідає платонівському опису місцевості: «Вся ця частина острова була звернута до південного вітру, а з півночі закрита горами». А з двох кримських точок тільки одна відповідає додатковому опису: «…увесь цей край лежав високо і обривався круто до моря». А це – гірський масив Карадагу, де ближче до Курортного, аніж до Коктебеля біля самого підніжжя хребта й була пригоризонтна обсерваторія.

- Усе це дуже цікаво, хоча й незвично. Тож мені дивно, що ніхто з учених мужів не відгукнувся на Вашу книжку. Адже з досвіду провадження сайту 34400.net не може бути такого, щоб хтось не облаяв її і Вас разом з нею. Тут якась загадка. Може, скажете щось на цей рахунок?

- Щоб сказати про мою працю добре слово, треба не тільки переконатися в правильності моїх астрономічних і математичних викладок, але й побачити за алегоріями платонівського тексту реалії.

Після чого публічно визнати, що Платон, як і трипільська кераміка, виводить нас на розуміння того, що територія нинішньої України була колискою найдавнішої у світі цивілізації. Відтак, рецензент, хоче він цього чи ні, змушений був би визнати, що офіційна історія зомбує нас щодо історії людства, називаючи найпершими куди молодші цивілізації Стародавнього світу – Єгипет і Дворіччя.

Такі люди є серед шанувальників Трипільської культури, але вони, на жаль, не пов’язані з астрономічною наукою. Дати негативну рецензію простіше – треба лише знайти в моїй праці хоч одну математичну помилку чи бодай один факт, який засвідчив би, що я не розбираюся в астрономії. Але такого нема. Та Ви не переживайте, негативні відгуки обов’язково з’являться на Вашому сайті від людей, які моєї книги не читали й читати не збираються.

- То що ж залишається читачам – вірити чи не вірити Вашим висновкам?

- Це справа самих читачів – як зроблять, так і добре.

- Тоді я інакше поставлю запитання. Десь у своїй книзі Ви стверджуєте, що увесь її зміст можна звести до поняття «пригоризонтна обсерваторія у Криму». Тож які є докази того, що така споруда насправді існувала і саме там, де Ви її місцезнаходження визначили чисто теоретичним шляхом? Щоб простий читач повірив Вам, бо перевірити Ваших розрахунків він не зможе.

- Мої найсильніші докази розраховані якраз на читачів, які можуть щось перевірити. Ось приклад. Гіперборейські жерці, маючи такий точний інструмент досліджень руху небесних світил, як пригоризонтна обсерваторія, створили на основі багатовікових спостережень дуже точний сонячний календар.

Він описаний у моїй книзі, і він точніший за той, яким ми користуємося нині. Чому ж ніхто й досі не «розбомбив» це моє відкриття чи «відкриття» і не оголосив його і все інше в моїй книзі фантазіями? А тому, що цей календар був покладений в основу пізніших найкращих календарів світу.

На цей рахунок я написав у другій книзі моєї трилогії «Атлантида. Незнаний Платон. Україна» главу «Інволюція гіперборейського календаря», щоб спонукати фахівців і всіх інших читачів до конструктивної критики. Друга книга уже у видавця, але цю главу я переробив у газетну публікацію і кузнецовський читач невдовзі ознайомиться з нею.

Але у мене є дещо й для тих, кого Ви назвали простим читачем. Таким людям потрібні не мої міркування чи розрахунки, а щось конкретне, що можна взяти в руки чи побачити оком. 


Таких речей є дві, і одна з них знаходиться в Україні. Ви правильно підмітили, що конкретне місце розташування обсерваторії я визначив суто теоретичним шляхом. Додам, що й у Криму я до того ніколи не був. Але видавець, перш ніж видати мою книгу, захотів поглянути на те місце, де була розташована обсерваторія, точніше храм-обсерваторія. І той вояж до Карадагу невеликої групи моїх однодумців, який ми пізніше назвали «першою атлантичною експедицією», приніс несподіваний результат. Ось як про це написано у блозі Сергія Скібчика на " ХайВей" у файлі «Україна: забута історія (закінчення)»:

«Звісно, після землетрусу, який зруйнував пригоризонтну обсерваторію гіпербореїв 5000 років тому, годі сподіватися щось знайти від цієї споруди. Але вже через годину по прибутті, об’їжджаючи з друзями Карадаг на катері, я помітив те, на що ніхто ніколи не звертав уваги: вкарбоване у камінь зображення жінки у звіриних шкурах. Цифрова апаратура і плівка зафіксували її. На 300-метровій скелі ця Матір роду, як я її назвав, має висоту зо 200 метрів. Може, не помічали цієї фігури тому, що ніхто не сподівався зустрітися з чимось таким на Україні? Хочу відзначити, що це – перша публікація про знайдене зображення. Побачивши бодай раз цю фігуру, обов’язково знаходитимеш її на безлічі знімків в Інтернеті, зроблених з моря. Видно й те, що зображення зазнало руйнації, і не тільки від часу та природи. Це часткова відповідь на попереднє питання чи знали греки про Атлантиду. Але повністю знищити цей образ на скелі їм таки не вдалося». (Процитовано з дозволу автора, нині головного редактора газети «Володимирецький вісник»).

- Чому саме Ви першим побачили це зображення?

- Вочевидь, тому, що був психологічно готовий до цього найбільше. Карадаг сходжений вздовж і впоперек поколіннями дослідників і туристів, описаний поколіннями літераторів. Але їхні очі лише ковзали по цьому зображенню, не фіксуючи самої картинки у свідомості. Бо ніхто не був готовий побачити тут гігантське зображення, співрозмірне з висотою піраміди Хеопса. Я ж дивився на це місце, як на священне для наших предків, які приходили сюди ще в ІV столітті нашої доби (за «Влесовою книгою»), і думав: «Для чого?» Мабуть, щоб зафіксувати в пам’яті священне зображення, яке єдине залишилося від храмового ансамблю їхніх пращурів. Бо й усякий сучасник, побачивши цей фотознімок, легко знаходитиме зображення Матері родів і на фотознімках Карадагу, і здійснюючи морську прогулянку повз нього. Знаю таких людей і в Кузнецовську.

- Що ж, дякую Вам за цікаву розповідь.

- Навзаєм.

Фото Володимира Кожушка

Фото видавництва "Схід-Захід"

Всього коментарів: 7
1
34400 | 10.07.2012 | 15:42
+ (0) -
Коли число відвідувачів сайту, які прочитали інтерв'ю з П.Комнацьким, перевалило за півтори сотні, а жодного коментаря так і не з'явилося, ми вирішили зателефонувати йому з проханням прокоментувати ситуацію.

Ось що відповів Петро Іванович.
- Я погодився на інтерв'ю, щоб відвідувачі сайту п р о ч и т а л и нову для них інформацію, і цього для мене досить. А те, що немає поки що відгуків - теж зрозуміло, бо серед постійних коментаторів багато людей з недостатньою культурою мовлення, яке безпосередньо пов'язане з інтелектом. А є й такі, яким потрібен, принаймні, психолог. Утім, сподіваюся й на відгуки тих користувачів сайту, попередні коментарі яких викликають повагу. І якщо хтось не погодиться з моїми висновками тільки тому, що "цього не може бути, тому що цього не може бути ніколи",- то все гаразд. Адже кожен з нас має право на власну думку. А ще краще, коли будуть запитання по суті справи. У коментарях я не відповідатиму з відомих Вам причин, а через продовження інтерв'ю - будь ласка.

- Тоді у нас є ще одне запитання. Чому Ваша книга має статус науково-публіцистичної праці?

- Тому, що вона в першу чергу адресована допитливим і мислячим читачам, а не тільки науковцям, оскільки наука тематикою Атлантиди чи Гіпербореї не займається. Життя не вистачить, аби переконати хоч одного вченого, який вважає Атлантиду лише міфом про острів, що пішов під воду.
Про щось таке я був попереджений ще у 1994 році, коли київсько-діаспорна газета "News from Ukraine" проанонсувала цикл із трьох моїх статей про Платона, Крим і Гіперборею, а надрукувала лише першу. Повідомляючи, що наступних публікацій не буде, головний редактор сказав: "Мені поважно вказали, що Україні це не потрібне".
То були ще квіточки, бо коли незалежній Україні виявилася непотрібною й уся Трипільська культура,- вони перетворилися в отруйні ягідки. Глибоко переконаний, що одне й друге таки потрібне тій Україні, яка в наших серцях, хоча воно придушується Україною, що зовні нас.

- Що ж, Вам дякую, а до користувачів сайту звертаюся: "Задавайте свої запитання".
2
Anonymous | 10.07.2012 | 22:06
+ (1) -
тут таких Петро Івановичей пруд пруди
3
ПФУ | 11.07.2012 | 12:21
+ (0) -
Петро Комнацький
А те, що немає поки що відгуків - теж зрозуміло, бо серед постійних коментаторів багато людей з недостатньою культурою мовлення, яке безпосередньо пов'язане з інтелектом. А є й такі, яким потрібен, принаймні, психолог.

На яки відгуки він після цьго сподіваеться?
4
Гиперборей | 11.07.2012 | 12:32
+ (0) -
А что комментировать? Околонаучный бред? Тут хотя бы "проматерь" Вашу разглядеть!
5
Доктор | 11.07.2012 | 12:42
+ (0) -
Комнацкий - псевдодревнерусская «Велесова Книга» разных переводчиков, — судя по всему подделка середины XX или даже конца XIX века. (Кому интересно, рекомендуется посмотреть лекцию Зализняка, где он за полтора часа разносит в пух и прах все аргументы её сторонников).
6
sir_the_dragon | 11.07.2012 | 14:24
+ (-1) -
Для "людей з недостатньою культурою мовлення, яке безпосередньо пов'язане з інтелектом", рекомендую почитати: секрети приготування самогону, секрети виготовлення наркотичних речовин, тощо. Тут описано суто науковий підхід: ПФУ, Гиперборей, Доктор - вперед, то вашого інтелекту книжки! Українське для вас чуже, це ви показали.
7
C.П. | 13.07.2012 | 10:32
+ (0) -
Для чого писати різну охінею про людину, яку не знаєте. Петро Іванович дуже цікавимй і розумний чоловік. В його активі багато цікавих статтей та досліджень. Бажаю йому успіхів та процвітання.
Всі коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію, яку не встигли видалити чи пропустили адміністратори. Якщо у вас є докази, що наведені в коментарях факти не відповідають дійсності – звертайтесь на редакційну пошту info@34400.net з конкретними зауваженнями і коментарі будуть видалені.
Ім'я *:
Email:
Код *:

ТОЧКА ЗОРУ

Вараш чи Кузнецовськ? (2015)

Всього відповіли: 10301
Як вирішити проблему безпритульних тварин в місті?

Всього відповіли: 7218

Останні новини

 
200

34400.net © 2011-2016

Кузнецовськ - новини без цензури

Використання матеріалів сайту дозволено лише з посиланням (для інтернет-видань - гіперпосиланням) на "34400.net".

Адміністрація 34400.net не несе відповідальності за зміст коментарів