34400.net
Кузнецовськ - Новини без цензури
ГОЛОВНА // Місто // Поїздка через всю Донецьку область

Поїздка через всю Донецьку область

05.09.2015

0

1494

Ще не планували їхати на Схід. Але дуже наполіг Василь Хвалько, який сказав, що вже видужав після контузії і почувається здатним витримати далеку дорогу. Щось зібрали з контейнерів в магазинах міста. Допомогли підприємці Олег Сніжко, Анатолій Бортнік та Надія Федаюк. Багато продуктів було зібрано Сергієм Дяденчуком з Борової, на чиєму автомобілі і поїхали на Схід.

 

Виявив бажання приєднатись до волонтерської справи і Валерій Конопко, який щойно демобілізувався і не пробув дома ще й десяти днів. Говорить, що скучив за побратимами з якими провоював більше року.

 

Спочатку поїхали в сторону Маріуполя, де під Широкино в морській піхоті служить наш земляк Ігор Хвалько. Їхній підрозділ попав під обстріл і потребував матеріалів для відновлення зруйнованих бліндажів. Всім необхідним допоміг Сергій Маєвський. А підприємець з Рівного Михайло Лотоцький подарував для солдатів бензопилку. Залишили також декілька рацій та біноклів від Миколи Ковальова зі США.

 

 

Чисто випадково на з блок-посту зустріли нашого земляка Сергія Блищика. Надзвичайно скромний хлопець. Відмовлявся від усього, що пропонували. «Ми обійдемось. Везіть іншим. Їм більше потрібно». Але від холодного, ще з льодом, молока та пирогів, які вкотре передають Надія Янчик та Галина Вакуліч, відмовитись не зміг.

 

Далі наш шлях проліг на Волноваху, поблизу якої несуть службу солдати, яким везли передачі від рідних. Серед них наш Назарій Яйченя та мій земляк Валентин Карпець. Хлопці дуже дякували за допомогу. Адже стоять в таких місцях, куди не дуже часто доїжджають волонтери. А казенні харчі та риба, якої вдосталь в місцевих водоймах, вже приїлась.

 

 

Не змогли попасти до прикордонників біля Степанівки. Чомусь припинився зв'язок. А їхати, не знаючи куди, не захотілось. Тим паче, що їхнє відвідування не було заплановане. Проїхавши через всю Донецьку область, прибули на місце базування частини, в якій служив Валерій Конопко. Пораділи за хлопців, які щиро обіймалися після недовгої розлуки. Вони раді за свого товариша, який демобілізувався і сумують за рідними. Хочуть швидше попасти додому.

 

Потім наш шлях проліг до Костянтинівки, поблизу якої розташувалася частина в якій служить Володимир Баліцький. Передавши допомогу солдатам, забрали з собою Володимира. Бо так співпало, що саме з цього дня йому надали короткострокову відпустку. І він був безмежно радий, що без зайвих клопотів швидко доїде до Кузнецовська.

 

Під Артемівськом зустрілись з Володимиром Козбуром, який виїхав до нас з передової, куди його, як хірурга з досвідом, перевели з військового госпіталю. Передали гостинці від мами. Дещо від себе. Розповів про важкі солдатські будні. Приємно було спостерігати за спілкуванням двох Володимирів та Валерія між собою. Вони говорили однією мовою. Розуміли один одного з півслова. І хоч не хотілося, але прийшлось розлучатись, бо чекала далека дорога і солдати, до яких поспішали.

 

 

За Артемівськом заїхали до одного з підрозділів 30-ої Новоград-Волинської механізованої бригади, щоб передати бензопилк,у придбану коштом Віктора Дейнеки, який вже тривалий період опікується цим підрозділом. А далі знову дорога.

 

Вже потемки дістались до нашого Валерія Тишковця, якому окрім продуктів передали потужний телескоп для спостереження з великої відстані за пересуванням ворога.

 

Вже стало зовсім темно. А нам ще необхідно було попасти до Юрія Задорожного, який служить в місці, до якого ми ще не доїжджали. Довго плутались по незнайомій місцевості, доки не знайшли розвідників з його частини, які й провели нас до місця базування. Зустрічати нас вийшло багато Юрійових друзів. Адже волонтери в них велика рідкість. Передали гостинці від матері, від Тетяни Маркевич – директора Будинку дитячої та юнацької творчості, в якому до армії працював Юрій. Передали й від себе все, що залишилось.

 

Вже перед самим від’їздом до нас підійшов ще один земляк з нашого міста Лопухович Віталій, який служить разом з Юрієм. Хлопці були щиро раді тому що за багато днів перебування на Донбасі до них вперше навідались земляки. І передають вітання та подяку всі людям нашого міста, які допомагають солдатам.

 

Я також хочу подякувати за допомогу в організації поїздки: мешканцям міста, які наповнюють продуктами контейнери в магазинах міста, Сергію Дяденчуку за наданий автомобіль та продукти зібрані ним в с. Борове Зарічненського району, приватним підприємцям Сергію Маєвському, Анатолію Бортніку, Олегу Сніжку, Надії Федаюк, Павлу Дорожинському, директору магазину «Вопак» Оксані Рудичик за допомогу продуктами та матеріалами, Віктору Дейнеці та Михайлу Лотоцькому за надані бензопили, бригаді Березного з РБЦ РАЕС за передані 700 грн., за які була придбана форма для військових і відправлена «Новою поштою».

 

Окрім цього хочу подякувати за передане пальне та кошти на його придбання Віктору Дейнеці - 2300 грн., Любов Гутник - 500 грн. та 55 л пального, Олексій Шкабой - 100 л пального, Павло Дорожинський - 400 грн., Олег Гриценко - 300 грн., Святослав Решетицький - 30 л пального, громадянин, який просив його не називати - 60 л пального.

 

 

Волонтер фонду «Руєвит» Степан Жданюк

Всього коментарів: 0
Всі коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію, яку не встигли видалити чи пропустили адміністратори. Якщо у вас є докази, що наведені в коментарях факти не відповідають дійсності – звертайтесь на редакційну пошту info@34400.net з конкретними зауваженнями і коментарі будуть видалені.
Ім'я *:
Email:
Код *:

ТОЧКА ЗОРУ

Вараш чи Кузнецовськ? (2015)

Всього відповіли: 10372
Як вирішити проблему безпритульних тварин в місті?

Всього відповіли: 7257

Останні новини

 
200

34400.net © 2011-2016

Кузнецовськ - новини без цензури

Використання матеріалів сайту дозволено лише з посиланням (для інтернет-видань - гіперпосиланням) на "34400.net".

Адміністрація 34400.net не несе відповідальності за зміст коментарів