34400.net
Кузнецовськ - Новини без цензури
ГОЛОВНА // Різне // Про чергову поїздку на Донбас

Про чергову поїздку на Донбас

15.01.2016

3

1566

На свято Миколая відвідали Донбас

 

Хотіли виїхати завчасно, щоб вранці бути в Маріуполі. Але не була готова «Нива» для 501 батальйону морської піхоти, яку ремонтували хлопці з Pit Stop. Спочатку планували гнати «Ниву» своїм ходом, але потім вирішили везти її на автомобілі, щоб на зворотному шляху забрати для ремонту автомобіль з 95-ої бригади. Тож виїхали пізно ввечері двома автомобілями.

 

 

Дорога була знайомою. І вранці вже були на полігоні під Новомосковськом, куди відвели частини, в яких служать наші Слава та Микола. Передали гостинці та передачі від рідних. А ще для Миколи передали посилку, на якій було написано: «Для Костикового тата від учнів 3-Б класу». Там же зустріли давніх знайомих, яких колись бачили в місці бойових дій. В Маріуполь прибули вже по обіді. Придбали акумулятор для «Ниви» і поїхали до обумовленого місця зустрічі з морськими піхотинцями. Разом з ними проїхали прикордонників і вже при світлі фар дістались до їх місця базування.

 

 

Розвантажили автомобіль і, передавши різноманітну допомогу, буржуйку, підзорну трубу та деяке військове спорядження, направились в сторону Донецька. По дорозі зустрілись з комбатом батальйону, в якому служить наш Руслан Сівохін. Передали багато чого і направились через Волноваху, Красноармійськ до Костянтинівки. Дорогою зустрічались з земляками, які служать в тих місцях та передавали їм гостинці від Миколая. Шкода, але через нестійкий зв'язок не змогли зі всіма зв’язатись. В Костянтинівці були близько першої години ночі. А ще потрібно було їхати в Дзержинськ, щоб доставити передачі від друзів та рідних хлопцям, які служать в тих місцях.

 

На блокпосту в Костянтинівці нам повідомили, що в зв’язку з активізацією ворожих диверсантів, до Дзержинська в темну пору року нікого, крім місцевих, не пускають. Але ми вирішили їхати, бо місцеві волонтери пообіцяли зустріти на прикордонному посту і провести до міста. Тож, лишивши один автомобіль в Костянтинівці, вирушили в дорогу. Прикордонники пропустили без питань. Виявляється, що обмеження на нічні пересування були зняті.

 

Доїхали до обумовленого з Сергієм Ш. місця в чистому полі. Але його там ще не було. Зв'язок був нестійкий. Ввімкнули аварійку й вирішили чекати. Було трохи тривожно. А тут ще на узвишші біля дороги майнула тінь з автоматом, потім ще одна. В цей час підїхав Сергій. І майже одночасно з ним до нас підбігли напівроздягнені військові з автоматами. Виявляється, що ми зупинились неподалік наших позицій. І їх підняли по тривозі. Було маленьке непорозуміння, яке швидко владналось. Але для себе зробили висновок, що допустили помилку, погодившись на зустріч в чистому полі в нічний час за якийсь десяток кілометрів до ворожих позицій.

 

За короткий час вирушили далі. Адже нас чекали хлопці і постійно турбували телефонними дзвінками. За короткий час були в місті , де біля церкви була зустрілись з Володимиром К. Зустрілись як з рідним. Передали гостинці від батьків, від Миколая. Адже в Володимира за декілька днів день народження. Мали вирушати далі до села Курдюмівка, де базувався підрозділ ще одного нашого земляка з позивним «Граф». Але дістатись до нього можна було лише через нейтральну територію, проїхавши «0» блокпост. Володимир пообіцяв, що якщо ми наполягатимемо , то він домовиться з військовими, але далі необхідно їхати з вимкненими фарами по грунтовій дорозі кілометрів 15. Така перспектива нас не влаштовувала і ми обрали інший шлях. Повернутись до Костянтинівки, а далі через Артемівськ в сторону Горлівки. В Костянтинівці розділились. Василь Хвалько з Русланом Пашком та Сергієм Олешом мали заїхати до спецпризначеців та хлопців з 95-ої бригади, а ми з Валерієм К. до «Графа».

 

На якійсь відстані за Артемівськом побачили багатокілометрову чергу з цивільних автомобілів та автобусів. Не ставали в чергу, а ввімкнувши «аварійку» поїхали до пункту контролю. І як ми не просили прикордонників нас пропустити, вони були невблаганні. До сьомої ранку будете чекати. «Графа» також не пускали, щоб виїхав до нас. Тож мусили пристати на пропозицію, від якої не можна відмовитись. До честі військових, нас провели в теплий намет і запропонували відпочити на справжніх солдатських ліжках з постіллю. Це було дуже доречно, бо були страшенно втомлені. Та й до сьомої залишалось якихось три години.

 

Світає в тих краях рано. Тому ще до сьомої години роздивились людей, які стояли в черзі на перехід на територію Русского міра. Машини, автобуси всі завантажені продуктами. Люди з «кравчучками» та «кучмовозами» . Стоять терпляче, ніхто не прагне обійти чергу. Хтось дивиться з-під лоба як на ворога, хтось байдуже, а дехто й привітно.

 

Рівно о 7 годині нас пропустили і ми за короткий період дістались в місце розташування підрозділу «Графа». Хлопці нас вже чекали. Швидко розвантажились. Нам запропонували поснідати, напоїли кавою. Була плюсова температура і під ногами була страшенна грязюка. Хто був в тих місцях знає, що через декілька кроків до підошов налипає стільки бруду, що вони можуть відірватись.

 

Але не все так погано. Була неділя. І ми попали на службу Божу, яку проводив військовий капелан Української Православної Церкви Київського Патріархату. Багато разів був на Донбасі, але на службу попав вперше. Спостерігав за військовими і бачив обличчя, зовсім не такі як в церкві в нашому мирному краї. Після служби попрощались і поїхали додому. З окупованої території знову колони автомобілів, але не завантажених. Люди їдуть за товарами для Русского міра.

 

 

В Словянську нас вже чекали хлопці, які також справились зі своїм завданням. На виїзді з міста нас обшукували дуже довго з надією знайти, щось заборонене для вивезення з зони бойових дій. Якийсь міліцейський майор, який мабуть в цивільному житті відносився до цивільних як до худоби, і тут проявив своє ментовське нутро. Поводився як з потенційними злочинцями. Але ми вже звикли, що чим далі від місця бойових дій тим менше людяності в міліцейських діях. По дорозі, вже на Полтавщині, в приватному автогосподарстві забрали на ремонт автомобіль Опель, який тут залишили бійці 95-ої бригади.

 

В Кузнецовськ прибули вже під ранок в понеділок, проїхавши майже три тисячі кілометрів. Слава Богу що без пригод.

 

Хочу подякувати всім, хто долучився до збору та доставки допомоги солдатам. Від імені солдатів хочу подякувати мешканцям міста та колективам магазинів «Вопак» та «Колібрис», які передають допомогу через встановлені в магазинах контейнери, колективам та учням шкіл, гімназії, колективам та батькам вихованців дошкільних закладів міста, колективу ТОВ КНМУ «ЕПМ», колективу хлібозаводу, Олегу Сніжку, Валерію Мамчицю, який надав автомобіль з повною заправкою, Андрію Сніжку, Церкві «Світло Зорі» та іншим, яких не знаю, за передану допомогу.

 

Окрема подяка за надане пальне та кошти на його придбання Олегу Ординату - 40л ДП, Миколі Воробею - 20л ДП, Церкві «Світло Зорі» - 1000 грн., ДНЗ-№7 -500 грн., Любові Гутник – 500 грн. Аллі Саковець - 200грн., Василю Жданюку – 100 грн., Миколі Козбуру - 100 грн., невідомому (через контейнер в магазині) - 20 грн. Після поїздки залишилось 1572 гривні та 20л ДП.

 

 

Степан Жданюк.

Всього коментарів: 3
1
12345 | 16.01.2016 | 22:07
+ (0) -
Щира подяка і низький уклін Вам, хлопці. Повідомте про наступну поїздку тут, в інтернеті. Надам посильну допомогу. Закликаю до цього всіх небайдужих, бо знаю, що наша допомога попаде тим, кому вона призначена.
2
Берегиня | 17.01.2016 | 22:26
+ (0) -
Подяка!

Висловлюємо щиру подяку Жданюку С., Сніжку Р., Хвальку П., Пашку Р., Олешу С., всім волонтерам та небайдужим, хто в такий скрутний для нашої Батьківщини час простягнув руку допомоги нашим бійцям в зоні АТО. Саме завдяки Вашій доброті, безкорисливості, сміливості наші солдати зодягнуті, взуті, забезпечені всім необхідним. Дякуємо Вам за підтримку, піднесення бойового духу та патріотизму наших захисників і їх родин. Бажаємо Вам успіхів у всіх Ваших починаннях, будьте щасливі і наповнюйте щастям життя інших людей. А за добру справу нехай віддячить Вам Господь Бог своєю милістю, мирним і чистим небом над Вашими головами. Низький Вам уклін за все, що Ви робите. Слава воїнам-патріотам! Шана і повага благодійникам і волонтерам! Слава Україні! 

З повагою і вдячністю родини учасників АТО
3
Жданюк | 22.01.2016 | 12:49
+ (0) -
Прошу вибачення в колективу  та директора  ТОВ КНМП Олексія Шкабоя. Саме так називається організація яку я помилково назвав ТОВ КНМУ
Всі коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію, яку не встигли видалити чи пропустили адміністратори. Якщо у вас є докази, що наведені в коментарях факти не відповідають дійсності – звертайтесь на редакційну пошту info@34400.net з конкретними зауваженнями і коментарі будуть видалені.
Ім'я *:
Email:
Код *:

ТОЧКА ЗОРУ

Вараш чи Кузнецовськ? (2015)

Всього відповіли: 10285
Як вирішити проблему безпритульних тварин в місті?

Всього відповіли: 7207

Останні новини

 
200

34400.net © 2011-2016

Кузнецовськ - новини без цензури

Використання матеріалів сайту дозволено лише з посиланням (для інтернет-видань - гіперпосиланням) на "34400.net".

Адміністрація 34400.net не несе відповідальності за зміст коментарів