34400.net
Кузнецовськ - Новини без цензури
ГОЛОВНА // Місцеві вибори-2015 // Система координат Олега Ордината

Система координат Олега Ордината

21.09.2015

0

1617

Інтерв’ю з кандидатом на посаду міського голови Кузнецовська

Олегом Ординатом.

 

Володимир Коровкін та Олег Ординат

 

 

- Олеже Ярославовичу, усі ми родом з дитинства, з юності, звідки походять наші життєві цінності, погляди та мрії. З огляду на майже п’ять десятків років за спиною, хто і що вплинуло на вас найбільше?

 

- Моє життя багате на зустрічі та особистості, але, якщо вже дуже-дуже відверто, то докорінно змінили мене дві події і дві людини, обидві з Кузнецовська. Це знайомство з Віталієм Івановичем Карячкіним і народження моєї довгоочікуваної донечки Дарії.

 

Віталій Карячкін, директор побуткомбінату «Україна», вже, на превеликий жаль, відійшов у Вічність… Унікальний був чоловік, світлий, добрий, у чомусь був мені як батько, завжди мудро радив, підказував. Саме він свого часу запропонував мені очолити Кузнецовський хлібозавод, де працюю і сьогодні, даю можливість заробити на хліб ще майже двом сотням жителів міста. Середня заробітна плата моїх працівників за останні 9 місяців складала 3786 гривень, а з першого жовтня підвищилась до 4164.

 

- Тобто, Віталій Карячкін сприяв вашому становленню як особистості, як керівника, лідера?

 

- Так, і я завжди про це пам’ятатиму. Як і той день, ту мить, коли вперше, у пологовому будинку Рівного, взяв на руки свою донечку. Мабуть, заради таких моментів і варто жити. Тепер донька навчається у Великобританії. Нам, батькам і рідним, сумно без неї вдома, але що вдієш – хороша європейська освіта потребує часу та зусиль. Це великий труд заради майбутнього.

 

- І певні кошти?

 

- Звісно. Але нічого дивного у цьому немає. Сьогодні тисячі звичайних українських дітей навчаються в інших країнах, зокрема, у сусідній Польщі. Наша молодь активно інтегрується у Європу. Просто ми з Тетяною, а вона у мене теж успішний підприємець-ресторатор, заощадили на освіту доньки у навчальному закладі дещо вищого рівня акредитації. Але, повірте, якби наша Дар’я вчилась вдома, в Україні, то це теж було б добре. Головне, що вона прагне знань, має до цього здібності. Ми ж з вами закінчили вітчизняні, українські інститути, але ж змогли стати успішними, знайти своє місце у суспільстві, правда?

 

 

- Погоджуюсь, кожен прагне дати своїм дітям якнайкраще, це природньо. Розкажіть, будь ласка, про своїх батьків, звідки вони родом і як виховували вас, за якою системою координат?

 

- Дідусь і бабуся по батьковій лінії, Степан і Ольга, родом з Дубенщини. Радянська влада вивезла їх на Сибір, бо були господарі, мали хату, криту цинком, а не соломою. А ще – січкарню й трохи землі. Мама, Алла Сергіївна, теж походить з Рівненщини, з-під Костополя, де я і народився. Мама ніколи не бачила свого батька, він загинув на фронті, в лавах радянської армії. Бабуся вдруге вийшла заміж, народила дітей. Сім’я поповнилась, треба було якось виживати у скрутні післявоєнні роки. Обставини змусили моїх рідних займатись комерцією «по-радянськи»: купували свиней, худобу у людей, в домашніх умовах переробляли на м'ясні вироби і продавали у так званій «коморі». Звідси, напевно, йде і моя бізнесова жилка, я теж годую людей – тільки хлібом.

 

Я українець з діда-прадіда, хоч у дитинстві кілька років жив у Краснодарському краї, через це добре володію російською мовою. Проте там, у Росії, ми вдома завжди розмовляли виключно українською, тому рідну мову знаю досконало. Завдяки мамі.

 

Ординат – прізвище суто математичне, інститутські друзі називали мене «Ося», на честь однієї з осей координат. Це містичним чином впливає на мене досі, бо завжди намагаюсь дотримуватись мети, напрямку, певної осі у своїх вчинках: тримати дане слово, бути послідовним, не кривдити слабших, не слухати наклепників, бути уважним до друзів, постійно вчитись, розвиватись, відкривати нові горизонти, вірити у краще… Так мене у дитинстві навчили вдома, так я сьогодні вчу свою доньку. Ми майже щодня спілкуємось за допомогою Інтернету. Дар’я теж дуже сумує за родиною, за друзями, за Кузнецовськом. Бо серцем вона в Україні.

 

- Ваша донька йде власним шляхом, використовуючи переваги відкритих кордонів, систему освіти Євросоюзу для обдарованих дітей. А яким був ваш особистий шлях до керівної посади?

 

- Як і у переважної більшості моїх однолітків, він був довгим, а розпочався ще у Радянському Союзі, з роботи руками. Та й взагалі, щоб «дорости» до роботи головою у колишньому СРСР, треба було пізнати важку фізичну працю, навчитись її шанувати. Це виховувало наполегливість, характер. Навчаючись, двічі очолював студентський будівельний загін Харківського інженерно-будівельного інституту, ми зводили газорозподільну станцію та кілька житлових будинків у селі Любеч, поблизу Славутича. А з першого дня на посаді директора хлібозаводу я пішов у цехи, до простих робітників, щоб вивчити процес випікання хліба від «а» до «я». Доводилось спати по три-чотири години на добу, багато консультуватись і читати, але тепер вже можу не лише контролювати роботу професійних технологів, а й сперечатись з ними, щось радити. Щодо мого особистого життєвого шляху, то він теж майже типовий. Закінчив школу №1 в Кузнецовську, став студентом, два роки відслужив у лавах збройних сил, після «дембелю» продовжив навчання, отримав диплом інженера-будівельника. З 1990 по 1993 рік працював на будовах Кузнецовська, у 1993-2000 роках – механіком у фірмі побутових послуг «Україна». У листопаді 2000 року призначений виконувачем обов’язків голови правління ВАТ «Кузнецовський хлібозавод», а з лютого 2001 року по даний час є директором ТДВ «Кузнецовський хлібозавод» торгової марки «Рум’янець». Закінчив Академію державного управління при Президентові України, маю кваліфікацію магістра державного управління. Ні я, ні мої рідні до кримінальної відповідальності не притягались. Постійно проживаю у Кузнецовську. Ось така нехитра біографія. А оцінку моїм життєвим вчинкам та професійній діяльності дасть громада, 25 жовтня, коли прийде на виборчі дільниці.

 

 

- Тут напрошується запитання: чому ви вирішили доповнити свою трудову біографію ще й посадою міського голови?

 

- Україна сьогодні постала перед великими загрозами – військовий конфлікт на Донбасі, зростання тарифів і цін, низькі заробітні плати та пенсії, безробіття, корупція і соціальні негаразди. Не кожен з нас, простих людей, може впливати на такі масштабні проблеми, але кожен може розпочати їх вирішувати з конкретних справ у конкретно взятому будинку, дворі, населеному пункті. То ж давайте разом розпочнемо змінювати країну з рідного Кузнецовська! Саме для цього я йду у мери. Як казав знаменитий полководець Суворов, поганий той солдат, який не хоче стати генералом. Відчуваю у собі потенціал змінити місто, бо світ чи долю змінити не можу, як і будь-яка інша звичайна людина. Вважаю, що маю у запасі ще десять років активного життя, хочу присвятити їх громаді, суспільству, Україні. Сьогодні я ще досить молодий, енергійний, бо молодість – це не вік, це стан душі, мислення, це конкретні вчинки. Я лише на сім років старший за наше молоде місто (посміхається). Далі - буду насолоджуватись зрілістю, чекати на онуків, мандрувати… Сьогодні ж, розділяючи занепокоєння загальноукраїнськими викликами, разом з політичною партією «Блок Петра Порошенка «Солідарність», я беру на себе зобов’язання вирішити найгостріші проблемні питання міста, нашого з вами спільного дому. Адже Україна складається з таких малих громад як наш рідний Кузнецовськ. Думаю, кожному відомо, що основою відносин між владою і громадою має бути довіра з боку людей, а з іншого боку – відповідальність міського голови, депутата за свої обіцянки. Як керівник двох успішних підприємств, ТДВ «Кузнецовський хлібозавод» торгової марки «Рум’янець» та «Флорія-Україна», як особистість і громадянин, я даю вам слово, шановні жителі міста, що наведу лад у Кузнецовську.

 

- Що найперше зробите на посаді міського голови?

 

- Запропоную новообраним депутатам запросити аудиторську компанію, провести аудит усіх рішень, які приймала міська рада нинішнього скликання. Зроблю це, щоб на порозі нового етапу розвитку Кузнецовська громада знала правду: хто, коли і як розподіляв землю, квартири та бюджетні кошти. Маю принципові життєві позиції, які не переступаю.

 

- На вашу думку, що є найбільшим «табу» під час передвиборних перегонів?  

 

- Релігійні почуття. Спекулювати на релігії – аморально, навіть під час такого, не завжди чесного і чистого явища, як вибори. Віра у Бога – це святе, це особисте, як і приватне життя. У цивілізованої людини мають бути межі, які вона не дозволить собі перейти. Інакше це дикун. Вибори рано чи пізно закінчуються, а дивитись людям у вічі треба щодня.

 

 

- Що найбільше поважає і зневажає у людях Олег Ярославович Ординат?

 

- Поважаю порядність, а не люблю – брехунів і безвідповідальних. Жити по совісті завжди важко, але це єдиний шлях для справжнього мужчини і громадянина. У бізнесі я звик працювати в команді, дотримуватись даного слова, тому і зараз, на виборах, працюю над тим, щоб зібрати навколо себе чесних, совісних, відповідальних кузнецовців. Свою команду.

 

- Хто ж входить у команду Олега Ордината?

 

- Чимало толкових фахівців. Ось, наприклад, Анатолій Кніовець, простий, порядний молодий чоловік, але вже досвідчений управлінець. Як на мене, цього достатньо, щоб почати з ним працювати заради розвитку нашого міста, довірити йому свій голос. Дуже ціную підтримку легендарної особистості, першого директора РАЕС і колишнього міського голови Володимира Олександровича Коровкіна. Молодість, помножена на досвід поколінь обов’язково дасть позитивний результат, дасть енергію майбутньому.

 

Анатолій Кніовець та Олег Ординат

 

- Якими будуть основні напрямки дій команди Олега Ордината у міській раді нового скликання?

 

- Якщо коротко, то їх можна окреслити кількома осями: ефективна інфраструктура, інвестиційна привабливість, безпечне і красиве місто. Якщо ширше, то ми запланували реконструкцію мереж електроживлення та зовнішнього освітлення, вдосконалення системи паркування, прийняття бюджету РОЗВИТКУ міста, а не проїдання. Першочергово маємо вирішити питання організації харчування дітей у школах, створити умови їх безпечного перебування на вулицях, маю на увазі проблему «бездомних собак». Актуальними є і розробка та впровадження вимог щодо естетики забудов, повернення квіткових клумб. Вкрай треба відстояти наявність у Кузнецовську відділення пенсійного фонду. Громада досягне успіху лише тоді, коли усі проблеми розглядатимуться у єдиній системі координат, адже якість життя в місті напряму залежить від активності кожного кузнецовця та фаховості кожного управлінця. Влада повинна займатись не популістськими одноденними гаслами, а стратегічним плануванням і щоденними конкретними діями. Як на мене, найдієвішими формулами місцевого самоврядування є: депутат плюс громада дорівнює результат. Місто належить громаді.

 

- Радник міністра фінансів Чехії Карел Свобода якось сказав про вибори: «Йдіть, помиляйтеся. Помилки – це зростання». Хвилюєтесь за результати голосування, через те, що виставили свою кандидатуру на мера, а разом із цим - своє особисте життя на прискіпливий огляд громади?

 

- Ні, не хвилююсь, бо зробив цей крок свідомо, мені немає за що боятись чи приховувати. У маленьких містечках усі про усіх все знають. Головне, щоб люди прийшли на виборчі дільниці, перейнялися подальшою долею Кузнецовська, адже він міського голови та депутатів багато залежить. Поважатиму будь-який вибір нашої громади. Я сам є одним з тих, хто обирає міську владу, тому теж зацікавлений, щоб вона працювала на благо міста. Прозоро і відповідально, без політичних чвар, земельних «дерибанів» чи майнових скандалів. Закон один для усіх, а доля у кожного – своя. Хай переможе найдостойніший.

 

- Дякую за відвертість. Тепер слово – за громадою. Нідерландська дівчинка Анна Франк писала у своєму щоденнику під час Другої світової війни: "Кожна людина має усередині шматочок гарних новин. Гарні новини - це те, що ви ще не знаєте, якою чудовою людиною можете бути. Що ви можете зробити! І який маєте потенціал". То ж нехай ваш потенціал розкриється на усі сто відсотків не лише у підприємництві, а й на виборній посаді, а система координат Олега Ордината допоможе усім кузнецовцям зажити краще.

 

 

Світлана ФЕДОНЮК.

Фото: Олександр Головаш.

Всього коментарів: 0
Всі коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію, яку не встигли видалити чи пропустили адміністратори. Якщо у вас є докази, що наведені в коментарях факти не відповідають дійсності – звертайтесь на редакційну пошту info@34400.net з конкретними зауваженнями і коментарі будуть видалені.

ТОЧКА ЗОРУ

Вараш чи Кузнецовськ? (2015)

Всього відповіли: 10315
Як вирішити проблему безпритульних тварин в місті?

Всього відповіли: 7224

Останні новини

 
200

34400.net © 2011-2016

Кузнецовськ - новини без цензури

Використання матеріалів сайту дозволено лише з посиланням (для інтернет-видань - гіперпосиланням) на "34400.net".

Адміністрація 34400.net не несе відповідальності за зміст коментарів