34400.net
Кузнецовськ - Новини без цензури
ГОЛОВНА // На правах реклами // Вадим Татусь: "То найкраща доля - згодитися там, де народився"

Вадим Татусь: "То найкраща доля - згодитися там, де народився"

10.10.2014

0

4537

Спілкуємося із земляком, 37-річним Вадимом Татусем, який протягом 20 років власними силами зробив карколомну, як для хлопця із поліської глибинки, кар’єру — від студента на підробітку до голови правління – генерального директора потужного вітчизняного підприємства «Росава» — заводу, на якому виготовляють популярні марки автомобільних шин.

 

 

Зустрівши Вадима Вікторовича в Рокитному, яке є його малою Батьківщиною, дізнався, що наш Татусь вже отримав офіційний статус кандидата в народні депутати України по одномандатному округу № 155 і готується відстоювати у Парламенті інтереси земляків-поліщуків, якщо вони висловлять йому довіру.
 

Щоправда, здобувати перемогу на виборах будь-якою ціною не збирається. А прагне відстоювати букву Закону, слідувати здоровому глузду, переконувати своїх виборців економічними аргументами. На мою думку, принциповість – то родинна риса усіх Татусів…

 

- Вадиме Вікторовичу, нашу попередню розмову ми завершили на такій чутливій для людей темі, як допомога військовим у зоні АТО, пораненим бійцям, майданівцям. Днями знову поліщуки ховали загиблого земляка-Героя… Коли ж ця війна закінчиться? Що, на Вашу думку, потрібно зробити державним мужам української влади щоб остаточно владнати ситуацію на Сході?
 

- Співчуваю родині загиблого земляка-Героя… Український народ вже насправді зробив усе можливе й, навіть, неможливе для того, щоб захистити свою землю від сепаратистів і російських загарбників. І платить за свободу і незалежність високу ціну – життями наших кращих хлопців, цвітом нації!

Лише з «Росави», підприємства, яке я донедавна очолював, воювати за рідну землю пішло більше 50 хлопців. За останніми даними, шістьох з них поранено, одного забрали на лікування до Німеччини.

А політики пасуть задніх. Перемир’я без миру тому доказ. Крім дипломатичних зусиль на міжнародному рівні потрібно застосовувати іще й внутрішні політичні та економічні важелі. Приміром, прибрати від державної годівниці генералів, які мали забезпечували усім необхідним передову, а не набивати власні кишені! Здається, проведення люстрації також взяло на себе суспільство, озброївшись сміттєвими баками.

Щодо проблем, які давно і штучно розділили країну на Схід і Захід, то політики запізнилися з їх розв’язанням щонайменше на 10-15 років. Я побував у багатьох країнах світу, де мав змогу повчитися багатьом речам. Особливої уваги заслуговують країни Азії, які інтенсивно розвиваються. В тамтешніх народів є проблеми, подібні до наших.

Наприклад, в Малайзії існують значні протиріччя між групами населення, які сповідують різні релігії: іслам, буддизм, індуїзм, християнство тощо. Та уряд цієї країни постійно нагадує людям, що вони є одним народом, однією країною. Яким чином? Там навіть вздовж автотрас і центральних вулиць міст стоять великі білборди, на яких зображена всього одна красномовна цифра «1»…

У нас лише зараз активно почали шанувати єдність, розфарбовуючи в кольори державного прапору мости, паркани і навіть під’їзди будинків. Та цього, на жаль, вже замало.



- Зрозуміло… Вадиме, мені, як і багатьом поліщукам, кортить дізнатися, що спонукало Вас іти в політику? Чому вирішили стати народним депутатом?

— Одразу скажу, що у моїх планах не було пунктику — стати депутатом. Ніколи я не був членом будь-якої партії, та й політикою не займався.

Чесно кажучи, вибори мені взагалі нагадують таку картину: сидять на дереві ворони, раптом їх щось злякало (вибори!), здійнялися ворони у небо чорною галасливою хмарою, покружляли навколо і всілися собі назад на те ж дерево, щоправда, на інші його гілки, — хтось вище, а хтось нижче. Все, вибори закінчилися!

А от громаду, і зокрема, в нас на Поліссі, турбує, що після революції Гідності, втрати Криму, під час фактичної війни на Сході знову під прикриттям брендів політичних партій проштовхуються до Парламенту якісь ділки, невідомі особистості, а то й взагалі «перефарбовані» регіонали. Нічого не змінюється. Зачепило це усе! Потрібно розігнати цих старих ворон!

Переконаний, — змінити країну здатні лише нові люди: молоді, енергійні, освічені, не заплямовані в політичних та корупційних схемах!

Я зважив власні сили, порадився з родиною, і вирішив взятися за цю справу. Мені особисто, від депутатства того, не потрібно ні недоторканості, ні державної квартири в столиці, ні якихось особливих пільг, адже усе потрібне для життя вже сам заробив. А от землякам допомогти зможу, бо маю достатньо знань і досвіду! То найкраща доля — згодитися там, де народився.

Взагалі, вважаю, що кожен у суспільстві повинен фахово займатися своєю справою до повної самовіддачі. Ось, наприклад, подивіться, як професійно щодня із зони АТО повідомляє останні новини наш земляк, речник АТО Леонід Матюхін. Впевнений, що сказаному ним можна вірити, адже знаю його з дитинства: у Зарічному ми жили в одному будинку номер 6 по вулиці Карла Маркса — наша родина у квартирі на першому поверсі, а його — на другому.

Так само і у Верховній Раді: на законодавчій передовій депутати повинні професійно готувати і відстоювати прийняття законів, які стимулюватимуть економічне зростання в Україні, полегшуватимуть життя українців.



- До речі, попередні «народні обранці» в нас були такими, що люди їх після виборів в очі не бачили на окрузі, а тим більше не відчули результатів їхньої роботи. Поясніть, яким взагалі має бути алгоритм дій депутата і чим займається депутат — мажоритарник у Верховній Раді, адже таких там половина складу Парламенту?

- Народний депутат може дуже багато, було б лише бажання впрягатися у роботу! По-перше, серед найголовнішого, йому належить право законодавчої ініціативи – тобто може розробляти і подавати на розгляд Парламенту законопроекти. По-друге, він може готувати і направляти депутатські запити і звернення до найвищих інституцій держави стосовно будь-яких проблемних питань, як на вимогу виборців, так і за власної ініціативи.

Крім того, депутат — мажоритарник може виступати «локомотивом» для проштовхування вигідних регіону — його округу — рішень. Приміром, лобіювати збільшення фінансування з державного бюджету певних актуальних програм чи проектів для свого регіону: будівництва доріг та ліній високовольтних електричних мереж, програм соціального та особливого екологічного захисту тощо.

Особисто я вважаю, що у Парламенті наступного скликання не можна допустити прийняття програми фінансування коштом українських платників податків відновлення Донбасу, який розбомбили самі ж тамтешні місцеві «патріоти». Адже бюджет країни нині обмежений, і практично відбуватиметься та відбудова лише за рахунок зменшення фінансування інших регіонів, наприклад, таких як Полісся. Де дороги і у мирний час в такому стані, наче по ним довго стріляли з «Градів». Ось тут і повинен проявити себе депутат – мажоритарник від нашого округу.



- А як реально можна буде виборцям тримати зв’язок із своїм депутатом?

— Звичайно, у народного депутата на його виборчому окрузі повинна реально працювати приймальня, і двері її мають бути відчиненими чи не цілодобово.

Я б, наприклад, тим чотирьом помічникам народного депутата, які отримують зарплату в апараті Верховної Ради, доручив би взяти на себе по одному району виборчого округу. Хай працюють, тісно спілкуючись з людьми, готують звернення та запити щодо проблем Полісся прямо на місці, збирають відповідні документи. Мені не потрібно на тепленькі місця у ВР влаштовувати родичів чи друзів!



- Ой, Вадиме, а чи вистачить наполегливості та звичайної людської впертості щоб підняти такий важкий шматок роботи?

— Вистачить! У мене багатющий досвід з цього приводу. Принаймні кілька років, в якості голови правління ЗАТ «Росава», довелося присвятити боротьбі з чорними й сірими імпортерами шин з Білорусі в Україну. Вони не давали піднятися підприємству, збивали ціну на ринку, і в результаті виробник-гігант якісної продукції залишався в програші. Нічого не допомагало, поки ми не достукалися до владних кабінетів та ініціювали антидемпінгове розслідування, що врешті призвело до підписання Міждержавного Протоколу, згідно з яким Республіка Білорусь «добровільно» обмежила постачання шин в Україну на 5 років.



А постійні протистояння з правоохоронними органами! Здавалося, що «маскі-шоу» із захопленням підприємства та численними перевірками перейшли всі межі, й ми вже не в реальності, а на зйомках якогось бойовика про «лихі дев’яності». Все ж таки «Росава» вистояла.

До речі, це не завадило тодішньому міністру внутрішніх справ України Захарченку, в проміжках між терзанням нашого підприємства його підлеглими, завітати на «Росаву» з візитом в рамках відвідання Білої Церкви. Тут я і вручив йому лист з детальним переліком наших проблем. Більше пан Захарченко до нас не навідувався…



- Чи є у Вас, Вадиме Вікторовичу, конкретні пропозиції або, навіть, можливо, розроблений проект щодо економічного розвитку нашого регіону? Зокрема, щодо розв’язання такого болючого для Полісся «бурштинового питання».


— Так, звичайно, є!

Одразу хочу зауважити, що до теми видобутку бурштину потрібно ставитись дуже обережно, ця тема надто чутлива, адже в цьому промислі задіяно дуже багато людей, більша частина з яких заробляє на життя тяжкою працею, але є й невелика група людей, які отримують від цього шалені надприбутки. Я переконаний, що всіх їх об’єднує бажання працювати легально. А для цього державі потрібно не забороняти, а на законодавчому рівні СТВОРИТИ УМОВИ для нормального ведення бізнесу з урахуванням інтересів місцевих громад, підприємців та держави.

Чому це не вирішено досі? Важко сказати, але хочу зауважити, що поліщуки краще за мене знають, хто «кришує» бурштинові копанки. В тому числі є серед них і ті, хто зараз прагне швиденько вскочити до Верховної Ради — під прикриття депутатського мандату і недоторканості…(закінчення у наступному номері)



 

Автор: Леонід ІЩУК
За матеріалами: Газета «Новини Рокитнівщини» № 77/78 (878/879)

Всього коментарів: 0
Всі коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію, яку не встигли видалити чи пропустили адміністратори. Якщо у вас є докази, що наведені в коментарях факти не відповідають дійсності – звертайтесь на редакційну пошту info@34400.net з конкретними зауваженнями і коментарі будуть видалені.

ТОЧКА ЗОРУ

Вараш чи Кузнецовськ? (2015)

Всього відповіли: 10272
Як вирішити проблему безпритульних тварин в місті?

Всього відповіли: 7202

Останні новини

 
200

34400.net © 2011-2016

Кузнецовськ - новини без цензури

Використання матеріалів сайту дозволено лише з посиланням (для інтернет-видань - гіперпосиланням) на "34400.net".

Адміністрація 34400.net не несе відповідальності за зміст коментарів