34400.net
Кузнецовськ - Новини без цензури
ГОЛОВНА // Події // Василь Яніцький: «Я жодного разу не вдягав депутатського значка»

Василь Яніцький: «Я жодного разу не вдягав депутатського значка»

29.01.2015

8

1676

Василь Яніцький – один із тих 56% нових облич, які у грудні цього року з’явилися у Верховної Ради України. На цей склад парламенту покладаються особливі сподівання, бо Україна зараз не лише потребує кардинальних реформ, але і фактично перебуває у стані війни. І в цій ситуації потрібно не лише вижити, а й вистояти.

 

Багато з питань, які останнім часом голосувалися в парламенті, викликали великий резонанс у суспільстві. Ми вирішили поцікавитися у нашого депутата-мажоритарника його думкою з приводу цих законопроектів, а заодно запитали, які свої передвиборчі обіцянки він почав виконувати і як будуватиме свою співпрацю з округом. Розмова вийшла щира і відверта.

 

 

- Василю Петровичу, Ви, як і багато Ваших колег, у парламенті – новачок. Яке перше враження від роботи парламенту?

 

- Я переконаний, що нинішній парламент за своєю структурою, ставленням до роботи, патріотизмом і бажанням змін – найкращий за часи Незалежності України. Так, туди потрапили і люди, які голосували за закони 16 січня, і так званий Опозиційний блок, але їх не так багато. А більшість, при чому – конституційна більшість, яка може проголосувати будь-які зміни, потрібні для розвитку України, налаштована на конструктивну працю. І це – вперше в історії українського парламенту. Зверніть увагу: якщо раніше так звана «спікеріада» тривала місяцями, то зараз в найкоротші терміни були сформована коаліція, комітети, і парламент запрацював.

 

- Чи всі там в коаліції такі однодумці?

 

- Звичайно, там є різні групи депутатів: журналісти, юристи, бойові командири, є інші об’єднання зі своєю позицією. І часто навіть у нас на фракції виникають палкі дискусії з того чи іншого питання – це парламент. Але загалом, якщо мова заходить про інтереси держави – нам поки що вдається досягати спільної думки. Хоча, виходячи з того досвіду, який у мене вже є, я хотів би до всіх тих нагальних реформ, які пропонуються в суспільстві, додати парламентську реформу, адже в роботі найвищого органу державної законодавчої влади досі є надто багато хаосу і неузгодженостей. Але, можливо, це свого роду перехідний період і з часом усе налагодиться.

 

- А з ким у парламенті Ви за цей час уже встигли подружитися?

 

- (сміється) Головне, що я ні з ким не встиг посваритися. Насправді для мене поняття «дружба» набагато глибша за ділові стосунки, які складаються в парламенті. До того, як став депутатом, я був уже добре знайомий із більш як сотнею моїх нинішніх колег. Тісно контактую з товаришами по фракції, з членами нашого комітету, із земляками-рівненчанами.

 

- До речі, Ви були ініціатором створення міжфракційного об’єднання «За Рівненщину». Яка мета цього об’єднання?

 

- Так, я з моїм колегою по фракції Олександром Дехтярчуком в перші ж дні роботи парламенту запропонували створити таке об’єднання. Ми об’єднали в групу усіх, хто народився на Рівненщині або має до неї певне відношення. Я є співголовою цього об’єднання разом з колегою-мажоритарником від «Народного фронту» Юрієм Вознюком. На цей момент у групу увійшли вісім депутатів з різних фракцій, мають долучитися й інші депутати-земляки. Це об’єднання дає можливість лобіювати важливі питання, які стосуються Рівненщини, як на рівні області, так і на рівні окремих районів.

 

- Довгий час у суспільстві дискутувалося питання скасування депутатської недоторканості. На виборах 2007 року одна з партій узяла це ключовою тезою своєї передвиборчої програми. Потім воно затихло. І раптом, президент вносить на розгляд одним із перших законопроект про зняття депутатської і суддівської недоторканості. Ви проголосували за. Що дає зараз зняття недоторканості з депутатів?

 

- Я голосував за включення цього питання до порядку денного. Хоча, якщо чесно, я не розумію нагальності просування його саме зараз. І це не така проста процедура. На наступній сесії ми маємо відправити його на розгляд Конституційного суду, а у першому читанні він може бути розглянутим не раніше вересня-жовтня. До того ж його об’єднали чомусь із недоторканістю суддів – а це дві різні речі.

 

- А як Ви ставитеся до ідеї зняття депутатської недоторканості?

 

- Я за те, щоб депутати були рівними перед законом із усіма. Але, на моє переконання, у депутата, який захищає інтереси людей, певний запобіжник, певна гарантія свободи дій теж має бути. Візьмімо події річної давності: якби не було депутатського імунітету у того ж Яценюка, Кличка, Парубія, інших депутатів, які постійно були серед народу, чи могли б вони прикривати собою людей у сутичках із «Беркутом»? Чи могли б депутати без недоторканості бігати по райвідділках міліції і витягувати затриманих автомайданівців, захищати їх у судах? Я провів аналіз і з’ясував, що це питання уже шостий раз виноситься на розгляд парламенту. При чому, воно легко проходило перші стадії голосування, а в кінці блокувалося. Винесення цього питання саме зараз – це популізм. У нас і так є конституційна більшість, щоб дати дозвіл притягнути до відповідальності будь-якого депутата, якщо буде доведено його вину. У такому вигляді, як зараз, це може бути використаним, як елемент політичного шантажу. Уявіть ситуацію: хтось із депутатів голосує «проти течії», а проти нього нишком фабрикують кримінальну справу, приміром, за наклеп? Тому я підтримаю зняття депутатської недоторканості, і я переконаний, що це варто робити. Але це потрібно робити тоді, коли у нас буде правова держава, коли у нас будуть правоохоронні органи, які захищатимуть не владу, а Закон, коли у нас будуть незалежні і справедливі суди. Нині цей процес реформ правової системи лише зароджується, тому я намагатимуся зробити все, щоб його пришвидшити, а тоді вже голосувати за позбавлення імунітету.

 

- Цьогорічна бюджетна епопея затяглася до 5-ї ранку. У бюджеті було запропоновано багато скорочень, особливо у соціальній частині, що викликало справедливе обурення. Але бюджет таки прийняли до нового року. З Вашої точки зору: це плюс чи мінус?

 

- Його в будь-якому разі варто було приймати до нового року. Бо бюджет – це фінансовий план держави, і починати рік в режимі невизначеності, тим більше, у час, коли іде війна – це неправильно. У такому режимі ті ж соціальні програми, виплати біженцям, зарплати і пенсії теж могли були замороженими чи платитися в ручному режимі. Цього не можна було б допустити. Інша справа, що бюджет, який нам подали на голосування, був далекий від досконалості, тому голосуванню передували дуже гарячі дискусії і у форматі фракцій, і в сесійній залі. І багато позицій по медицині і освіті нам вдалося відстояти. Передусім, фінансування програми «Шкільний автобус», доплату за методичну і позакласну роботу в школах, інше. А ще, депутати проголосували за пропозицію депутата нашої фракції Віктора Чумака про зняття доплат і премій із голів фракцій, комітетів, їхніх заступників, і залишити саму зарплату. Бо якщо скорочувати, то треба починати з самих себе. Але це, можна сказати, проміжний бюджет, і після 15 лютого у нього мають бути внесені правки, відповідно до ситуації.

 

- Ще одне непросте питання, яке голосувалося в парламенті – Закон про наступні три хвилі мобілізації. Більше 200 тисяч українців найближчим часом мають залишити свої родин і змінити зручні кросівки на армійські берці. Ви були серед тих, хто його підтримав. Чому?

 

- Думаю, останні події, які розгорнулися на сході, дають однозначну відповідь на це запитання. Мені до того неодноразово доводилося чути «аргумент» про те, що «я в армію не піду, але, якщо буде потреба, візьму автомат і піду воювати в добровольчі батальйони». Все так, але для того, щоб знати, як себе вести з цим автоматом, треба щонайменше пройти вишкіл. І вміти не лише потрапити з автомата в мішень, але й знати, куди заховатися під час обстрілу, як реагувати на ту чи іншу небезпеку, як зберегти життя собі й іншим. А для цього потрібна мобілізація і навчання на полігонах. Чим більше людей матиме такі навички, тим важче доведеться ворогу. Я згоден, що воювати мають професійні військові, відставні офіцери, досвідчені чоловіки, а не 20-річні пацани, але навички, як воювати, мають здобути усі. Та й армія тепер інша – за ці півроку вона зробила колосальний крок уперед, і тепер посіла 21-ше місце у світі за бойовими характеристиками. Так, у мене теж є багато запитань і до Генерального штабу, і до генералів, і до командування АТО, яку давно треба було б назвати своїми іменами – війною з Росією. Але, коли з’являється реальна небезпека для держави, не час для з’ясування стосунків. Хоча, я переконаний, що це має бути особисте рішення чоловіка, як себе проявити в цій ситуації: іти воювати, іти копали траншеї чи волонтерити. Але тих, хто за всім спостерігає з боку з позиції «я не я і хата не моя», тут бути не повинно.

 

- А як Ви ставитеся до пропозиції Семена Семенченка про те, щоб замінити службу в армії грошовою компенсацією? Якщо такий законопроект з’явиться, будете його підтримувати?

 

- Так, я це підтримую. Ми не можемо посилати на вірну смерть людей, які не вміють воювати чи з певних причин не бажають цього робити. На передовій мають бути люди морально вмотивовані, які знають, куди вони йдуть і для чого. Якщо людина боїться чи просто не готова вбивати, це – потенційний 200-й або дезертир. І найгірше, що в цій ситуації боєць ставить під загрозу не лише своє життя, а й життя товаришів. А скільки у нас є молодих хлопців, які не можуть брати до рук зброю через релігійні переконання? З іншого боку, той, хто захоче відкупитися, все одно це зробить. Тільки гроші підуть не на потреби армії, а в кишеню лікарям чи воєнкомам, які видаватимуть липові довідки. Он, щойно почалася мобілізація – а скільки уже почало надходити повідомлень про різні корупційні схеми і вартість «відмазки». Так що, я думаю, найближчим часом такий законопроект має з’явитися. Питання лише – в сумі компенсації. Вважаю, вона має бути не меншою від вартості повного екіпірування і річного утримання військовослужбовця. Хоча, в цьому ж законі, я думаю, має бути передбачено, що, якщо людина психологічно не готова воювати чи має якісь інші причини не брати до рук зброю, але не має таких грошей, їй мають запропонувати альтернативну службу: на полігонах, в госпіталях, на будівництві оборонних укріплень.

 

- Одним із пунктів Вашої передвиборчої кампанії був правовий захист військовослужбовців, і, зокрема, Ви говорили про те, що потрібно бійців добровольчих батальйонів зрівняти в правах із військовослужбовцями ЗСУ. Чи готовий парламент до розгляду цих питань?

 

- Так, ці питання зараз активно дискутуються, і зараз у парламенті зареєстровано 9 законопроектів, які стосуються учасників АТО, бойових дій, серед них є і про статус добровольчих батальйонів, про соціальний захист добровольців. Деякі пропозиції з цього приводу я теж надіслав. Думаю, уже на початку другої сесії, в лютому, ці законопроекти будуть винесені на обговорення і проголосовані.

 

- Ще одне питання, яке турбує поліщуків – чи буде прийнято Закон про легалізацію видобутку бурштину? Цей процес уже перетворюється на стихійне лихо.

 

- Перед Новим роком я з групою депутатів зареєстрував у Верховній Раді «Закон про видобування та реалізацію бурштину», який якраз регламентує ці моменти, як видобувати сонячний камінь легально. Це дасть можливість контролювати цей процес і створити сотні робочих місць на законних підставах. Але лише у законодавчому полі вирішення цього питання неможливе. Не секрет, що добування бурштину сьогодні – величезна корупційно-кримінальна схема, яку потрібно ламати. У Верховній Раді створюється тимчасова спеціальна слідча комісія, куди, зокрема, увійшов я і Сергій Євтушок. Ця комісія має розслідувати усі корупційні схеми і оприлюднити свої висновки. Також ми хотіли б залучити до обговорення цього питання громаду. В усіх районах, де видобувається бурштин, будуть проведені громадські слухання, за результатами яких ми внесемо свої зміни і доповнення до закону. Цей законопроект буде проголосовано і, сподіваюся, до кінця року питання буде вирішено. Я знаю, що про це болять голови не лише в мене, але у мене вона дуже сильно болить.

 

- Ви – заступник голови комітету з питань правової політики та правосуддя. Що входить до повноважень цього комітету?

 

- Усі правові питання: судоустрій, конституційне судочинство, діяльність Вищої Ради юстиції, організація і забезпечення порядку проведення виборів, законодавче забезпечення Президента, Кабміну, статус та діяльність партій і громадських об’єднань, виконання рішень Європейського суду з прав людини, правовий захист і ще багато інших питань. Практично усі законопроекти, які виносяться чи від Кабміну, чи від Президента – все проходить через наш комітет. Так що роботи дуже багато.

 

 

- До Вас багато зверталися як до кандидата в депутати. Чи побільшало звернень, коли Ви стали депутатом? З якими питаннями звертаються найчастіше?

 

- Звернень дуже багато. От сьогодні я з 11-ї до 17-ї практично безперервно працював над зверненнями, які в мене назбиралися на столі. А звернення до мене, хоч я і мажоритарник, ідуть звідусіль. Чомусь багато звернень іде зі східної України. Багато звернень стосується діяльності комітету, особливо від ув’язнених, які просять переглянути їхні справи і добитися справедливості.

 

- Багато хто цікавиться, як до Вас звернутися? Чи працюватимуть в районах депутатські приймальні?

 

- Так, саме над цим питанням я зараз і працюю. Я надіслав запит до голів райрад усіх наших районів з проханням виділити приміщення для функціонування такої приймальні, щоб було зручно прийти і стареньким, і інвалідам. Думаю, протягом лютого це питання буде вирішене. Ми розробляємо графік прийому громадян і моїми помічниками, і мною особисто, і регулярно будемо сповіщати про це в пресі. Я буду щомісяця особисто зустрічатися з людьми, в інший час можна буде звернутися до моїх помічників. Крім того, працює моя сторінка на сайті Верховної Ради, мій персональний сайт, є сторінка на «Фейсбуці».

 

- А чому неактивні сторінки на «Однокласниках» чи «ВКонтакте»?

 

- Справа в тім, що робота в парламенті забирає стільки часу, що на соцмережі лишається хіба що ніч, і то не завжди. Тому зараз я регулярно відкриваю сторінку лише у «Фейсбуці», щоб почитати повідомлення. Може, не всім відповідаю, бо пишуть дуже багато, але читаю все. До речі, принагідно хочу подякувати усім, хто підтримує мене, дає рекомендації, скидає цікаві посилання.

 

- Як часто випадає бувати на Рівненщині?

 

- На мою думку – мало. Вдалося вирватися лише кілька разів, бо на початку в парламенті завжди багато організаційної роботи. За два місяці у нас лише засідань нашої фракції та комітету відбулося близько 50-ти. І це – не рахуючи пленарних засідань. Бували випадки, що я виїжджав на округ і з дороги доводилося вертатися, бо оголошували термінове засідання. Мені набагато приємніше працювати з людьми в окрузі, як у сесійній залі, але й прогулювати засідання не хочеться. Зізнаюся, що я поки що жодного разу не надягнув депутатського значка. Хочу разом із колегами зробити щось конкретне для виборців і для України. Є іще багато запитань від виборців: і з приводу територіальної реформи, і щодо наповнення місцевих бюджетів, і щодо стану доріг… Я думаю, це лише початок нашої розмови. Питань, звичайно, багато і в межах одного інтерв’ю неможливо все охопити. Тому запрошую усіх на зустрічі, коли я буду в окрузі, тоді я особисто відповім на всі запитання.

 

 

Розмовляла Наталка Позняк-Хоменко

Всього коментарів: 5
1
Egud | 29.01.2015 | 18:06
+ (0) -
Лицемір місяця. Того, в якому році вибори...
2
туе | 29.01.2015 | 21:33
+ (0) -
... і хто тільки за нього голосував?! серед моїх знайомих НІХТО., але ж всетаки з другого разу якось проліз до ВР.
3
Nikolay | 30.01.2015 | 14:10
+ (0) -
А в чому лицемірство? Що вам особистотут не так? Лицемір - це той, хто говорить одне, а робить інше. Спеціально
перевірив його голосування. За все, про що тут говорив, він голосував. 26.12
зареєстрований "Закон про видобування і реалізацію бурштину", одним
із співавторів якого є Яніцький - теж правда (те, що над ним і справді ще треба
попрацювати - інша справа, але закон є). Одним із перших поставив підпис під
вимогою відставки Яреми-генпрокурора. У понедалок випадково натрапив на ефір із
ним на "Радио Вести" - "медведчуківські ведучі" такнамагалися завалити його питаннями про Римський статут і Гаазький трибунал - а
він їх за 5 хвилин поставив на місце, назвавши Путіна головним зачинщиком
війни, якого першим треба тягти до Гааги і в тому ж дусі. До речі, чув, що і з
поліклінікою у Володимирці намагається допомогти. Так що, думайте що хочте, а, як депутат, мені вінпоки що подобається. А далі будемо дивитися. Як сказано в Біблії: по плодах
дерево пізнається.
4
000 | 05.02.2015 | 13:42
+ (0) -
Нардепи від Рівненщини оприлюднили імена своїх помічників.

Найбільше помічників серед рівненських народних обранців матиме Василь Яніцький ("Блок Петра порошенка") - 21.

Зокрема помічниками-держслужбовцями у Василя Яніцького оформлено двоє: Палієнко Ірина Сергіївна, Чернобривець Оксана Станіславівна (працювала у ЗАТ «Юридична фiрма «Євротек», засновником якої був Василь Яніцький. Нині компанія в стані припинення).

Решта помічників працюють на громадських засадах: Басюк Ярослав Андрійович, екс-заступник міського голови, начальник управління економіки виконавчого комітету Кузнецовської міської ради. Березюк Ярослав Михайлович, депутат Володимирецької районної ради, екс-заступник голови Володимирецької районної державної адміністрації, Берташ Олексій Сергійович, депутат Рокитнівської районної ради, юрисконсульт відділу освіти Рокитнівської РДА, Вітчинкін Олексій Васильович, керівник та співзасновник ТОВ «Зерно-реєстр», Геліч Володимир Панасович, керівник ТОВ «Цембудпостач», адвокат, Герасимчук Михайло Герасимович, Гнедко Віктор Миколайович, приватний підприємець, Дроздов Денис Володимирович, Кукало Олег Леонідович,, Липовий Олександр Валентинович, екс-заступник Бюро технічної інвентаризації м. Києва, Максименко Тарас Анатолійович, депутат Рівненської міської ради, директор Міського палацу культури «Текстильник», Мещеряков Валерій Валентинович, Невмержицький Віталій Іванович, керівник «Адвокатського бюро Віталія Невмержицького» Позняк-Хоменко Наталія Вікторівна,, Саган Віталій Павлович, екс-голова Зарічненської РДА, депутат Зарічненської районної ради, Слободзян Оксана Семенівна,, Тарнавський В`ячеслав Володимирович, Харкевич Ігор Олександрович, керівник і співзасновник ТОВ «Васо-Надія», Ціник Юрій Миколайович, пише "Четверта влада".
5
Ятут | 07.02.2015 | 13:51
+ (0) -
А що пани депутати ,і не тільки Яніцький,скажуть про відміну поїзда 141/142 Київ-ЛЬВІВ- Київ?
Всі коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію, яку не встигли видалити чи пропустили адміністратори. Якщо у вас є докази, що наведені в коментарях факти не відповідають дійсності – звертайтесь на редакційну пошту info@34400.net з конкретними зауваженнями і коментарі будуть видалені.
Ім'я *:
Email:
Код *:

ТОЧКА ЗОРУ

Вараш чи Кузнецовськ? (2015)

Всього відповіли: 10257
Як вирішити проблему безпритульних тварин в місті?

Всього відповіли: 7199

Останні новини

 
200

34400.net © 2011-2016

Кузнецовськ - новини без цензури

Використання матеріалів сайту дозволено лише з посиланням (для інтернет-видань - гіперпосиланням) на "34400.net".

Адміністрація 34400.net не несе відповідальності за зміст коментарів