34400.net
Кузнецовськ - Новини без цензури
ГОЛОВНА // Події // Відвідали легендарний батальйон «Айдар»

Відвідали легендарний батальйон «Айдар»

06.08.2014

11

1884

На пропозицію земляків зі Степаня зібрали допомогу для бійців батальйону «Айдар». Чому саме «Айдару»? Там служить степанець Петро Сич.

 

Кузнецовські підприємці та мешканці міста за один день зібрали допомогу на суму близько 30000 грн. Все це було перевезено до Степаня і завантажено на автомобілі. Всього відправлено близько шести тон вантажу. Лише сала було відвантажено більше 200 трьохлітрових слоїків.

 

Дорога виявилась непростою. Від Степаня до Щастя, де базується «Айдар», відстань 1160 кілометрів. Багато зупинок на блокпостах. На одному з блокпостів в зоні дії АТО попросили зняти реєстратор та навігатор з вітрового скла. Поближче до зони бойових дій просили не зупинятись на узбіччях дороги, не заходити в посадки чи придорожні кущі. Якщо біля дороги зеленка, рекомендували їхати з максимальною швидкістю. Тут напередодні була поранена польська журналістка та обстріляні волонтери. Десь після Старобільська бачили розбитий блокпост сепаратистів. Приємне враження. Особливо від двох знищених САУ. В звільнених населених пунктах життя відроджується. На багатьох будинках українські прапори. На автобусних зупинках гасла «Слава Украине», «Слава Донбасу».

 

 

На кожному блокпосту пропонували солдатам взяти щось із того, що веземо. Брали, в основному, рибні консерви, сигарети та воду. Від сала відмовлялись. Говорили, що цим продуктом забезпечені найкраще.

 

Місто Щастя зустріло порожніми вулицями. Лише біля банкоматів «ПриватБанку» черги. Зі слів бійців батальйону «Айдар», комісія за зняття готівки 10%. Все подорожчало майже в два рази. Пачка сигарет «Прима» коштує 20 гривень. Батальйон зустрів непривітно. Були відсутні командири та координатор, через якого тримали зв'язок. Однак все врегулювалось і ми заїхали на територію батальйону. Хоча місце базування батальйону не є секретом, не буду його вказувати.

 

 

Підійшли бійці і розповіли, що за декілька годин до нашого приїзду загинуло 12 їхніх побратимів. Всі були втомлені, сумні та зажурені. Сліз ні в кого не було. Бійці батальйону, а серед них є й жінки, озброєні автоматами, мають бронежилети та ківларові каски. На кухні обідав снайпер. Заїхала БМП, яка привезла поранених. Заїжджали автомобілі з солдатами втомленими та запилюженими. Після короткого перепочинку завантажувались боєприпасами та провізією і повертались на позиції.

 

Приїхав з передової Петро Сич. Вручили йому нову військову форму та берці, передані нашими афганцями. А також передали малюнки від дітей Степаня намальовані для наших бійців. За декілька хвилин поїхав назад, завантажившись водою та привезеними нами якимись смаколиками. Пояснив, що дуже багато роботи. Адже, не зважаючи на втрати, російські найманці та місцеві сепарати лізуть як таргани.

 

 

Зустріли ще одного земляка з Рівненщини. Псевдо «Лось». Сам родом з села Люхче, Сарненського району. Розповідав багато про вбитих побратимів. Адже виносив їх з поля бою. Згадав молодого хлопця, який напередодні святкував свій 23 рік народження. А сьогодні вже був мертвий. І обезголовлене тіло цього хлопця «Лось» виносив з поля бою.

 

Нас погодували солдатським борщем. За що ми щиро подякували нашим захисникам. Вони ж подякували нам за допомогу і запевнили, що після завершення боїв на Сході України, підуть очищати Київ та Україну від тих, хто нищить нашу державу.

 

Виїхати з зони бойових дій було ще складніше, як в неї попасти. Детальний огляд на першому ж блокпосту на виїзді зі Щастя. Перевірка паспортів, документів на автомобілі. Догляд особистих речей, перегляд знімків на фотоапаратах та телефонах. Хто такі? Звідки? Куди? Все це під дулами автоматів. Рух автомобіля чи людини лише за відповідною командою. У разі перевірки пасажирів автобусів, жінки і діти в одну сторону, чоловіки в іншу. Все сприймається як необхідність. І ні в кого не викликає заперечень. Всі розуміють, що це війна. І дії військових вимушені. Той час, коли наших солдатів безкарно розстрілювали на блокпостах, минув. Тепер ніхто не сміє перечити чи перешкоджати нашим військовим. Діють закони війни. Або ти. Або тебе.

 

Зупинились купити яблук в якомусь селі. Не зогледілись як були оточені озброєними військовиками без розпізнавальних знаків. Знову запитання. Хто такі? Де були? Куди їдете? Почали щось відповідати, не знаючи хто вони. Полегшало, коли на одному з них помітили український прапорець. На наше повідомлення, що ми волонтери і возили передачу батальйону, «Айдар» дуже здивувались. Сказали, що вони з «Айдару», але про нас нічого не знають і не чули. Виявилось що нас перевіряють військові на чолі з комендантом міста Щастя. Прийшлось показувати фотоапарат зі знімками, зробленими на базі «Айдару». Після цього відпустили і побажали щасливої дороги. Пізніше стало відомо, що були неприємності в тих, хто дозволив нам заїхати в розташування частини без дотримання встановлених формальностей. Мабуть це правильно.

 

Шкода, але не змогли виконати прохання нашої землячки Тамари Дяченко, і особисто не передали її сину, випускнику першої школи Сергію Дяченку, передачу від неї. Він спецпризначенець, і в цей час був на завданні. Залишили на одному з блокпостів, окрім маминої передачі, ще й багато чого від себе, з проханням передати солдату коли буде повертатись в частину. І дуже приємно було отримати повідомлення від Сергія, що хлопці з блокпосту знайшли його і передали гостинці від матері та земляків.

 

Ось такий короткий звіт про нашу поїздку до легендарного батальйону «Айдар».

 

Користуючись нагодою, хочу подякувати всім мешканцям міста, які долучились до збору допомоги нашим військовим. Це: Олексій Ігнатюк, Олег Сніжко, Оксана Рудичик, о. Віталій Боднар, Володимир Плотка, Василь Вихватень, Петро Ширко, Надія Бернацька, Віра Жданюк, Влодимир Приймас, Костянтин Бабік, Олег Гриценко, Віра Литвин, Стояновський Олександр, Тамара Дяченко,Юрій Васильєв, Олександр Пилипенко, Василь Жданюк, Микола Сидорчук, Тетяна Демидюк, Олег Гончаренко, Віктор Брошко, Олександр Гузоватий, Сергій Рибчинчук, Олександр Ткачук, Таїсія Піньога, МО УНП.

 

Степан Жданюк, Володимир Плотка.

Всього коментарів: 11
1
Іван | 06.08.2014 | 17:50
+ (-3) -
А чим він легендарний?
5
Жданюк | 07.08.2014 | 11:03
+ (2) -
Легендарний батальйон "Айдар", легендарний батальйон "Донбас", легендарний батальйон "Азов", "Дніпро", "Київ","Луганськ", Шахтарськ","Горинь" ... Всі вони легендарні, тому, що  разом з волонтерами в тилу першими стали на захист України. Дали можливість мобілізуватись армії, якої не було.  Якби не вони то Росія вже завоювала б пів України. Спочатку воювали зброєю захопленою в ворога. Зараз отримують зброю з міністерства оборони. І то лише стрілецьку. Бронетехніка здебільшого трофейна.                           За останні півтора місяці "Айдар" лише один раз отримував продовольство від міноборони. Всі бійці батальйону добровольці. Більшість з них, в разі поранення, не матиме жодного соціального захисту від держави. Рідні не отримуватимуть допомоги в разі їх загибелі. Вони про це знають і всерівно йдуть в бій. 39 бійців загинуло. Більше сотні поранених.  Багато перемог здобуто всупереч командуванню АТО. Тому й легендарні.
2
Жданюк | 06.08.2014 | 17:50
+ (1) -
Прошу вибачити, але забув подякувати приватному підприємцю Троцюку Василю Івановичу
3
Вікторія | 06.08.2014 | 22:31
+ (2) -
Молодці,пишаємося вами!!!
4
Руслан | 06.08.2014 | 23:39
+ (0) -
СМІ про Айдар
http://obozrevatel.com/crime/93647-minoboronyi-prinyalo-skandalnoe-reshenie-rasformirovat-batalon-ajdar.htm
7
sir_the_dragon | 09.08.2014 | 15:19
+ (0) -
Судячи зі ставлення високопосадовців до вояків, буде у Києві люстрація. От лише проводити її будуть теперішні бойові батальйони і остаточно.
6
Андрей | 07.08.2014 | 11:53
+ (2) -
Сегодня вылез из машины в поле и просто орал в небо.Устал от безсилия и тупости,слива своих и предательства.Потом сел в машину и поехал на загрузку продуктов и медицины.Завтра снова выход в Зону.Всем кто хоть что то делает для победы-поклон!
8
Жданюк | 17.08.2014 | 09:19
+ (0) -
Надійшла неприємна новина. Боєць "Айдару" з позивним Лось, про якого згадується в статті, тяжко поранений. Йому ампутували руку по плече. Зараз він в госпіталі міста Києва. Його звати Хильчишин Вячеслав Павлович. В селі Люхче, Сарненського району проживає його мати, інвалід по зору. Потребує допомоги.
Там же поранений рівненчанин Сергій Пандрак, якому ампутували ногу. В нашому місті відомий як голова Фонду сприяння молодіжному будівництву, який  надавав кредити та будував житловий будинок для молоді     в мікрорайоні Перемоги. Він же власник розважального закладу "Сова" на вїзді до Рівного. Хлопці пішли на війну добровольцями від УНСО. І невідомо чи були внесені до списку частини. Якщо цього не відбулося, то вони будуть залишені без державної підтримки
9
куц | 20.08.2014 | 14:31
+ (0) -
наверно и жданюк теперь "легендарный", как и остальные снабженцы
Жданюк | 25.10.2014 | 14:20
+ (0) -
24 жовтня їздили до Лося в село Люхча Сарненського району. Привітали з днем народження.  Виповнився 41 рік.  З "Айдару" приїхав привітати побратим Петро Сич.
Незважаючи на втрату руки тримається молодцем. Збирає гроші на протез. Зайнявся ремонтом хати. Пробурив  свердловину, провів в хату воду. Оформляє групу інвалідності. Повне сприянння та допомога від влади, громадян, волонтерів і всіх небайдужих.
Жданюк | 01.11.2014 | 20:05
+ (0) -
Вкотре їздили на Схід. Завезли в Щастя двох відпускників айдарівців та одного добровольця  з с. Тинне Сарненського району, який виявив бажання воювати в Айдарі. Доставили багато продуктів та буржуйку. Добровольчі батальйони, в основному, на волонтерському забезпеченні.   В Щасті в цей час було неспокійно. Звучали потужні вибухи. Люди на них не зважали. Звикли. Ми також не подавали виду, що стривожені.Передали гостинці від батьків двом землякам з Кузнецовська Івану та Сергію,які воюють в 80 бригаді.  Вразив Сергій (  просив не називати  прізища і не публікувати фото), який поїхав на фронт на своєму автомобілі. Говорить, що після того, як два тижні виходив з оточення, з автомобілем спокійніше. Автомобілів  в солдатів дуже багато .  Хлопці відмовлялись від продуктів. Говорять, що армія забезпечена продуктами дуже добре. Гірше з одягом. Воюють в тому, що купили батьки чи волонтери.  На зворотньому шляху підвозили двох відпускників.  Один з "Айдару"    Інший  розвідник з 92 бригади. Одягнутий в нову теплу форму. Казав, що видали всій бригаді. Щодо харчування, то розповідав, що не може дивитись на мясні консерви і згущене молоко. Надоїло. Хлопці розказують, що всі солдати в основному розміщені в населених пунктах та перебувають в будівлях. Побут забезпечений. Дух бойовий. Хочуть наступати, щоб відомстити за вбитих товаришів.
Всі коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію, яку не встигли видалити чи пропустили адміністратори. Якщо у вас є докази, що наведені в коментарях факти не відповідають дійсності – звертайтесь на редакційну пошту info@34400.net з конкретними зауваженнями і коментарі будуть видалені.
Ім'я *:
Email:
Код *:

ТОЧКА ЗОРУ

Вараш чи Кузнецовськ? (2015)

Всього відповіли: 10310
Як вирішити проблему безпритульних тварин в місті?

Всього відповіли: 7222

Останні новини

 
200

34400.net © 2011-2016

Кузнецовськ - новини без цензури

Використання матеріалів сайту дозволено лише з посиланням (для інтернет-видань - гіперпосиланням) на "34400.net".

Адміністрація 34400.net не несе відповідальності за зміст коментарів