34400.net
Кузнецовськ - Новини без цензури
ГОЛОВНА // Події // За рік до Незалежності у Кузнецовську вже замайорів синьо-жовтий прапор

За рік до Незалежності у Кузнецовську вже замайорів синьо-жовтий прапор

22.08.2011

0

1358

Кожен народ, маючи свою історію, має і свої історичні святині. Український державний прапор пройшов до серця нашого народу тернистими шляхами буття. Під час історичних звершень він ставав символом боротьби за національні та соціальні права. 

Ще з часів козаччини український стяг поєднував у собі синій та жовтий кольори.

22 березня 1918 року Центральна рада ухвалила закон, затвердивши символом Української Народної Республіки жовто-блакитний прапор.

13 листопада 1918 року жовто-блакитне знамено стало і державним символом Західно-Української Народної республіки (ЗУНР). Під цим прапором населення Західної України зустрічало Червону Армію у вересні 1939 року.

У період 1917 – початку 1919 року ним користувалися в Україні і більшовики. Та згодом з ідеологічних міркувань національну святиню «перефарбували» у червоний колір. У ті часи ніхто і не міг думати про поширення жовто-блакитного прапора. Україна майоріла червоним на прапорах, плакатах, вивісках, афішах.

Проте комуністичному режиму так і не вдалося знищити духовну символіку українців.

Наприкінці 80-их, коли ось-ось з тріском мала рухнути потужна імперія, питання відродження національних святинь неодноразово порушувалося демократичними силами.

А 23 березня 1990 року сесія Тернопільської міської ради народних депутатів прийняла рішення про встановлення синьо-жовтого прапора на будівлі міської ради поруч з державним прапором УРСР.

28 квітня аналогічне рішення було прийняте Львівською обласною радою.

24 липня на Хрещатику біля будинку Київради було піднято синьо-жовтий прапор.

А за п’ять днів, 29 липня 1990-го, національний стяг гордо піднісся і в Кузнецовську. 


За спогадами безпосередніх учасників відтворимо картину тієї визначної події.

Петро Бенза, 1990р. депутат Кузнецовської міської ради, член Української Республіканської Партії:

«На той час депутатський корпус міста налічував 66 осіб. Після виборів більшість депутатів належала до учасників або прихильників Народного Руху, серед них шістнадцятеро були членами Української Республіканської Партії (єдиної опозиційної партії того часу), тож демократичні ініціативи мали перевагу.

Сесії проходили напружено і бурхливо. Виокремилася група активістів на чолі з головою міськвиконкому Романом Омельчуком, які активно ініціювали встановлення національного прапора у місті. Але не все йшло гладко. Прибічники комуністичного режиму чинили спротив, певно, відчували, що їх час минає, бо патріотичні настрої, як весняна вода, сильна і нестримна, уже наповнювали українців. Всі очікували перемін.

Так, 19 липня 1990 року відбулося засідання президії міської ради, до складу якої входили голова міської ради, його заступники і голови депутатських комісій.

Під час засідання і було прийняте рішення про підняття у місті синьо-жовтого прапора. А через десять днів, окрилені перемогою, ми з великою радістю спостерігали, як над рідним Кузнецовськом здіймається у небесну блакить наш український стяг. А ще відчувалось, якби хтось тоді зазіхнув на цю святиню, отримав би жорстоку відсіч, бо страху не було. Комуністи і кадебішники уже втрачали свою владу. Українці ж прагнули незалежності.»

Роман Омельчук, 1990р. голова Кузнецовського міськвиконкому:

«Урочиста церемонія підняття національного прапора була призначена на 15 годину 29 липня. Тішив надзвичайно погожий, сонячний день.

На площі перед міською радою зібралися тисячі людей, чимало з них були у вишиванках, тримали синьо-жовті прапори.

Принесли і великий портрет Тараса Шевченка у вишитому рушнику.

Серед поважних гостей були Вілен Мартиросян, депутат Верховної Ради СРСР, Володимир Пилипчук та Василь Червоній, депутати Верховної Ради УРСР.

 Пам’ятаю хвилюючий епізод, коли отець Володимир Крот, настоятель Свято-Миколаївської церкви села Ст.Рафалівка, освячував прапор.

Тоді неможливо було приховати свої емоції. Прекрасно виступав хор просвітян із Рівного. Володимир Веремчук, голова міської ради, і я, як голова міськвиконкому, на Біблії урочисто присягали на вірність Україні.

Без лукавства додам, ми відчували у ті хвилини підтримку мешканців міста. Адже коли я і Володимир Пилипчук, депутат Верховної Ради УРСР, піднялися на будівлю міської ради, де заздалегідь було обладнане усе необхідне для встановлення прапора, тисячі людей аплодували із вигуками «Слава Україні! Героям слава!».

Мурашки бігли по тілу від того вистражданого «Слава Україні!», яке громом летіло над містом. І досі з душевним хвилюванням згадую те дійсно наше, українське свято.

Серед однодумців, котрі активно підтримували демократичні ідеї, зокрема і щодо підняття у Кузнецовську національного прапора, були голова міської ради Володимир Веремчук, налаштовані на відродження українських святинь Петро Бенза, Степан Жданюк, Михайло Федорчук, Володимир та Сергій Шевченки, Мирон Грицюк, Григорій Петрович, Юхим Чугай, Зиновій Гаюк, Олег Кашуба, Микола Кальчишин, Євген Ситайло, Йосип Довгань, Василь Надяб та інші.»

Святослав Шкабура, 1990р. прихильник Народного Руху за перебудову:

«Під час того незабутнього свята я разом ще з одним активістом (на жаль, прізвища не пам’ятаю) та сестрами Лесею і Наталією Міськовими винесли прапор до громади міста.

Урочистості дійству додавала червона доріжка, вистелена перед будівлею міської ради. У багатьох тоді на очах блищали сльози. Хоча й траплялися ті, хто неприховано скреготів зубами, називав наш національний стяг «бандерівським», «оунівським».

А загалом кузнецовці схвально сприйняли ті події.

За щасливим збігом обставин, я побував і на урочистому піднятті синьо-жовтого прапора у Києві. Серце калатало, коли полотнище винесли на майдан і тисячі людей без команди опустилися на коліна…

Так творилася історія, пробуджувалася національна свідомість. Україні йшла до своєї незалежності!»



Підготувала Тетяна КОРОВАЙЧУК,
 член Національної спілки журналістів України


Всього коментарів: 0
Всі коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію, яку не встигли видалити чи пропустили адміністратори. Якщо у вас є докази, що наведені в коментарях факти не відповідають дійсності – звертайтесь на редакційну пошту info@34400.net з конкретними зауваженнями і коментарі будуть видалені.
Ім'я *:
Email:
Код *:

ТОЧКА ЗОРУ

Вараш чи Кузнецовськ? (2015)

Всього відповіли: 10315
Як вирішити проблему безпритульних тварин в місті?

Всього відповіли: 7224

Останні новини

 
200

34400.net © 2011-2016

Кузнецовськ - новини без цензури

Використання матеріалів сайту дозволено лише з посиланням (для інтернет-видань - гіперпосиланням) на "34400.net".

Адміністрація 34400.net не несе відповідальності за зміст коментарів