34400.net
Кузнецовськ - Новини без цензури
ГОЛОВНА // Події // «Золотий льодоруб 2015 року» - у ольбера!

«Золотий льодоруб 2015 року» - у ольбера!

02.05.2016

1

1413

15 квітня 2016 р. у Франції пройшла церемонія нагородження престижною міжнародною премією «Золотий льодоруб» за 2015 рік, котра вручається за видатні досягнення в альпінізмі та скелелазінні.

 

В номінації «сходження» нагороду отримали українські альпіністи Михайло Фомін та Микита Балабанов (уродженець Кузнецовська) за першопроходження маршруту на гімалайську вершину Талунг (Непал, 7349 м) по північно-західному ребру в кінці жовтня 2015 року. Вони перші в Україні хто удостоєний такої нагороди.

 

Досягнення наших альпіністів визначне в першу чергу тим, що вони пройшли дуже складний маршрут з великою кількістю скельного, льодяного і змішаного лазіння лише вдвох, з мінімумом спорядження, без проміжних таборів, без будь-якої допомоги інших людей на маршруті, окрім їхнього товариша в Україні, котрий по супутниковому телефону передавав їм прогноз погоди. В той же час, комерційні експедиції на вершини Гімалаїв вимагають великої кількості людей, спорядження і значних фінансових затрат для організації проміжних таборів, підносу продуктів та кисневих балонів, навішування перил тощо.

 

 

Сходженню передував довгий період підготовки. Альпіністи тренувались вдома (біг, лазіння на скельному тренажері, лазіння на льодорубах та інше), виїздили на проходження більш легких скельних маршрутів. Їм дуже допоміг досвід їхнього попереднього сходження у 2014 році на гімалайську вершину Лангшиса Рі (6427 м) – для Микити це був перший «шеститисячник». Безпосередньо під час експедиції на Талунг в період акліматизації (а при підкорення таких висот він може тривати до трьох тижнів) хлопці вивчили всі підходи до обраної вершини а також розвідали шлях спуску. Свій маршрут підйому наші герої назвали «Тато Вища Сила» - а все тому, що ще під час проїзду в район базового табору хлопців спіткали численні труднощі й непередбачувані обставини, зокрема, демонстрації маоїстів, через які виникли великі затримки громадського транспорту. Микита весь час повторював фразу: «Це Тато Вища Сила перевіряє, наскільки тверді наші наміри».

 

 

На саме сходження по маршруту (перепад висоти – 1700 м, середня крутизна – 55°) у хлопців пішло 6 днів. Вони прокидались о 5 ранку, по черзі, через день, працювали лідерами на маршруті (лідер ніс лише особисті речі, тому йому було значно легше лізти по скелях і льоду), а щойно починало темніти – шукали місце для встановлення намету (у нішах, на «карнизах» і «полицях»), розчищали і укріплювали його. Харчувалися сублімованими супами, м’ясом, кашами, розведеними у нагрітій на газовому пальнику воді з топленого снігу, ну і, звісно ж, салом – стратегічним продуктом для альпіністів. Удень для поповнення енергії споживали спортивні батончики і гелі. Вершина була підкорена 23 жовтня о 14:00. Після спуску в хлопців залишився запас продуктів і газу ще на добу – він був необхідний на випадок непогоди, травми когось із учасників, чи інших непередбачуваних обставин на маршруті.

 

 

Підхід Михайла та Микити до подібних сходжень вражає своєю продуманістю. Вони не «женуться за метрами», а поступово підвищують висоту і складність маршрутів, адекватно оцінюючи свої сили і можливості. Звісно, під час високогірних експедицій елементи ризику присутні завжди, але грамотним вибором району, маршруту і часу експедиції, а також ретельною підготовкою і підбором спорядженням можна звести ці ризики до мінімуму. Радує те, що хлопці повернулись без травм і обморожень, хоча і скинули по 15 кг ваги кожен, але це, як кажуть, наживне.

 

 

Для «Ольберів» досягнення українських альпіністів примітне тим, що Микита Балабанов – президент організації «Ольбери» (2004-2005 рр.). Ось що розповідає про нього керівник КМДГО «Ольбери» С. В. Ковалець:

 

«Із сотень дітей, що пройшли через організацію, запам’ятались десятки найяскравіших, котрі проявили себе. Балабанов Микита займався в ДГО «Ольбери» з 4 класу і до закінчення Кузнецовської гімназії, тому можна сказати, що він «виріс у мене на очах». В «Ольберах» він пройшов шлях від новачка до Президента організації.

 

Пам’ятаю як у вересні 1999 р. його привів тато і сказав, що його син хоче серйозно займатися туризмом. Микиті дуже пощастило, адже саме цього року ольбери вперше наважились піти у складні багатоденні походи у Крим та Карпати, тому юний турист-початківець одразу потрапив у вир яскравих вражень від перших складних походів. А вже через рік його стали включати у склад складних експедицій і походів.

 

В організації Микита відрізнявся від інших дітей силою волі, витривалістю, спокоєм і впевненістю – ці якості дозволили йому швидко стати лідером. В походах він завжди виконував найскладнішу роботу – штурмана, чергового, командира групи, допомагав новачкам, до його порад завжди дослухалися. Тому на виборах в Президенти ДГО «Ольбери» він з чотирьох кандидатів набрав найбільшу кількість голосів.

 

А вже будучи Президентом (2004-2005 рр.) Микита сам брав участь у розробці складних походів, котрі щорік ставали дедалі складнішими – з радіальними відгалуженнями від основного маршруту, нічними переходами зі встановленням табору, самостійними розвідгрупами та групами забезпечення, котрі діяли у десятках кілометрів від основної групи і тримали зв’язок по рації. У той час випробовувались нові продукти харчування і нове спорядження, вироблялася стратегія складних переходів, що дозволило ольберам у 2007 році підкорити найвищу точку Європи – гору Ельбрус (5642 м).

 

Після переїзду до Києва зв’язок Микити з організацією не припинявся. Він передавав фотозвіти про свої сходження, неодноразово зустрічався з дітьми, дарував організації і допомагав у придбанні сучасного спорядження. У болдерінговому тренажері, що був уведений в дію цьогоріч, є і його вклад – кольорові зачіпи.

 

У планах на 2017 рік ми розглядаємо можливість здійснити спільний проект - сходження Ольберів на найвищу вершину Грузії – г. Казбек (5033 м) з Микитою в якості провідника… Хочеться побажати Микиті здоров’я, успіхів, цікавих сходжень і хороших, надійних друзів…

 

Їх сходження це досягнення світового рівня (не дарма про них пишуть газети в Європі). І наші хлопці - наші герої - це ті, хто шляхом фізичних, матеріальних витрат і ризику для свого життя, змушують світ говорити і думати про українців і Україну, як про сильну країну в якій живуть сильні люди.»

 

 

Максим П’ятенко, старійшина КМДГО «Ольбери»

 

Всього коментарів: 1
1
Оля | 19.05.2016 | 13:53
+ (0) -
Nikita Balabanov (golden piton 2015)

Всі коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію, яку не встигли видалити чи пропустили адміністратори. Якщо у вас є докази, що наведені в коментарях факти не відповідають дійсності – звертайтесь на редакційну пошту info@34400.net з конкретними зауваженнями і коментарі будуть видалені.
Ім'я *:
Email:
Код *:

ТОЧКА ЗОРУ

Вараш чи Кузнецовськ? (2015)

Всього відповіли: 10275
Як вирішити проблему безпритульних тварин в місті?

Всього відповіли: 7204

Останні новини

 
200

34400.net © 2011-2016

Кузнецовськ - новини без цензури

Використання матеріалів сайту дозволено лише з посиланням (для інтернет-видань - гіперпосиланням) на "34400.net".

Адміністрація 34400.net не несе відповідальності за зміст коментарів