Ангелінка Пашко - талановита дівчинка, мешканка міста Кузнецовськ, старанна учениця 3-Б класу НВК №10, а окрім того - вихованка підліткового клубу "Бригантина", учасниця гуртка бального танцю та учасниця драматичного гуртка Палацу Культури ВП "Рівненська АЕС".

Наше місто завжди було щедрим на юні таланти. Немає сумніву, що до дітей, які в майбутньому подарують Україні нову плеяду видатних учених і винахідників, митців та письменників належить і юна кузнецовчанка Ангеліна Пашко. 

Ангеліна з сестричкою Поліною та мамою Світланою Леонідівною

- 1 місце у міському огляді-конкурсі читців-декламаторів, юних поетів "В Тарасовій думі, у Лесиній пісні живе Україна моя";

- диплом "Читайлик", за високий рівень досягнень в техніці читання (2010);

- 2 місце у обласному етапі 8 Всеукраїнського конкурсу-фестивалю "Таланти багатодітної родини" в номінації "Художнє та авторське виконання (2011);

- 1 місце в танцювальному турнірі у віковій категорії Ювенали 1 "школа" 3 Dances в змаганнях зі спортивних танців (2011);

- диплом учасника свята пушкінської поезії;

- диплом шостого Всеукраїнського фестивалю гумору "Лауреат Нобельської премії" за вдалий дебют в номінації "Розмовний жанр" (2011)...

Цьогоріч восьмирічна Ангеліна Пашко стала наймолодшою учасницею фестивалю українського гумору «Лауреат Нобельської премії», де отримала за свою інтерпретацію мініатюр Павла Глазового «благословення» від Анатолія Паламаренка та подяку від популярного дитячого журналу «Малятко».

Як пізніше зазначили Анатолій Паламаренко та Євген Дудар, "ця дівчинка – діамант-першородок, який маємо зберегти і виплекати з нього великого читця справжнього українського гумору. Не випадково вона стала дипломантом шостого всеукраїнського свята гумору."

Ангелінка бере активну участь практично в усіх міських заходах, творчих вечорах, конкурсах, фестивалях, урочистих концертах, при цьому встигаючи ще й чудово навчатися в школі, що підтверджує безліч отриманих нею грамот та подяк.

- Ангелінко, розкажи, будь ласка, про що ти мрієш?

Я хочу купити собі мобільний телефон. І зараз збираю гроші на нього. За участь у фестивалі гумору "Нобельська премія" я отримала 200 гривень, так що вже трохи грошей в мене є.

- Ти вже визначилась, чим би хотіла займатись в житті?

Коли я була маленька, я хотіла працювати офіціанткою. Зараз мої мрії змінились, і я хочу бути дитячим лікарем. Я хочу, що всі-всі діти були здорові. Моя мама працює з дітьми-інвалідами, я спілкуюсь з ними і бачу, як їм важко у житті. Якби я змогла, я б їм всім допомогла.

- В тебе є улюблений мультфільм, казка?

Мультфільми я дивлюсь нечасто, а улюблений - це "Ну, постривай!" А книжки я полюбляю читати. Я записана в дитячу бібліотеку і постійно беру там книжки. Моя улюблена казка - "Гуси-лебеді". Це, мабуть, тому, що мені подобаються ці гарні птахи.

- Ти чудово танцюєш, а чи є серед танців улюблений?

Я займаюсь бальними танцями третій рік, а до цього з трьох років ходила в студію "Калейдоскоп". Я дуже полюбляю танцювати, і коли мені доводиться пропускати заняття з бальних танців (в основному, через поїздки на конкурси та концерти), я дуже переживаю за це. 

Однак у мене дуже хороший керівник з танців. Це Буднік Олександр Вікторович, який завжди допомагає мені наздогнати те, що пропущено.

А улюблений мій танець - це румба, хоча ми тільки недавно почали його вчити. Однак я думаю, що я гарно навчусь його танцювати.

- Яку гумореску чи вірш тобі найбільше подобається декламувати?

Читати гуморески мене вчать дві людини: це моя мама і керівник гуртка Чулюк Світлана Станиславівна. Декламуванням я займаюсь лише один рік, хоча в школі за читання віршів я завжди отримувала 12 балів. І мій класний керівник Рубчинська Євгенія Василівна завжди мене хвалила.

Мені дуже подобаються гуморески П.Глазового. Я їх знаю багато. А улюблена - "Сварка".

Це перша гумореска, яку я вивчила.

Серед віршів улюбленим є вірш невідомого автора, який називається "Було це давно". Цей вірш я розповідала на концерті, присвяченому Дню Перемоги.

- Якою була перша, самостійно прочитана тобою, книжка?

Я цього не пам'ятаю, але мама сказала, що "Колобок". Я навчилась читати не так рано, в 5 років, однак зараз я залюбки це роблю.

- Твоє життя дуже насичене навчанням та участю в різноманітних міських заходах, творчих вечорах, конкурсах, фестивалях, урочистих концертах - а чи вистачає часу на звичайні дитячі заняття, ігри? 

- Звичайно, вистачає. Адже є ще вихідні.

Я намагаюсь на вихідних зробити всі уроки на тиждень, щоб потім було легше. Адже на тижні я ходжу 2 рази на драматичний гурток, 2 рази на гурток бального танцю і 2 рази на гурток англійської мови. Я не дуже хотіла записуватись на гурток англійської, однак мама переконала, що мені це потрібно. А зараз мені навіть подобається.

Наш керівник гуртка Бондар Лариса Адамівна дуже цікаво веде заняття, і діти до неї із задоволенням ходять.

А у свій вільний час я полюбляю читати та гратись зі своєю меншою сестричкою Поліною. Їй 2,5 роки, вона знає всі букви, розповідає віршики, співає пісні, полюбляє танцювати танець "Ча-ча-ча". І мама говорить, що це моя заслуга.

А ще я дуже хочу навчитись співати. І хоча зараз у мене це не дуже добре виходить, я впевнена, що я навчусь. Адже, коли людина дуже чогось хоче, в неї обов'язково це має получитись.

Ангеліна з сестричкою Поліною

А ще я дуже хочу навчитись співати. І хоча зараз у мене це не дуже добре виходить, я впевнена, що я навчусь. Адже, коли людина дуже чогось хоче, в неї обов'язково це має получитись.

- Дякуємо, Ангелінко, за цікаву розмову! Нехай збудуться всі твої заповітні бажання!