Богдан Ковалик про себе:

Вік: 21 рік, народився в місті Кузнецовськ 8 травня 1990 року.

Знак зодіаку:  Тілець.

Освіта: В свій час отримав середню спеціальну, але я на цьому не зупинився і вирішив, що потрібно здобути вищу освіту. Тому й вступив до Тернопільського Національного Технічного Університету на спеціальність "Факультет комп'ютерних технологій".  

Любить: Добре поїсти, поспати, але не забуваю про те, що треба ще й працювати.  

Не любить: Як і Андрій Данилко, я не люблю – сало, цинічних людей і брехні.  

Улюблена страва: Щавлевий борщ, голубці, смажену картоплю з куркою і запити це все пивом (сміється).  

Найголовніше: Щоб після мого виступу всі глядачі залишились задоволеними і запрошували мене знову і знову.  

Життєвий принцип: Я завжди іду до цілі, якої прагну.  

- Богдане, бути пародистом для тебе - це задоволення, робота, хобі чи ще щось?

– Над даний час це для мене і задоволення і робота.

- Коли ти в собі виявив акторські здібності?

– Я людина творча з юних років. У віці 14 років я пішов в ПК ЕРДК на гурток «Секрети акторської майстерності» і мене прийняв чудовий керівник цього гуртка Цицата Віра Павлівна (директор Палацу Культури).

Я дуже їй вдячний за те, що вона вчила мене акторської майстерності.  

- Хто тобі допомагає в розробці та підборі творчого матеріалу?

– В першу чергу допомагає найдорожча для мене людина - моя мама (Ковалик Марія Гордіївна).

Також багато допомагає моя подруга з дитинства Крот Наталія Володимирівна, та ще деякі друзі.

- Як довго триває період розробки номерів?

– Починаю активно репетирувати за неділю до виступу, а взагалі, все залежить від того, який намічається корпоратив.

- Хто шиє тобі костюми? 

– Спочатку, коли я тільки починав свою творчу діяльність, ми обходились наявними підручними засобами.

Наприклад, відкривали бабусину стару скриню і доставали звідти все, що могло б згодитись ( говорить жартома).

А на даний час, коли мої виступи вже приносять прибуток,у мене з’явився свій костюмер - це пані Галина Середа.

- Чи були експерименти з образами прототипів, чи ти відразу став робити пародії на Вєрку Сердючку?

– Я пробував копіювати деяких артистів, не буду їх називати, але найбільше мені сподобався образ Верки Сердючки.

- Образ, в якому ти виступаєш, відкладає якийсь відбиток на твоє життя поза сценою?

- Звичайно, мене часто впізнають на вулиці, частенько з'являються нові друзі та знайомства.

- Важко чи легко потім «звільнитися» від зіграного персонажу?

– Спочатку було легко. Але зараз я все більше і більше приділяю увагу цьому образу, дивлюся усі концерти Верки Сердючки (Андрія Данилка), вивчаю її манери і застосовую їх вже при своєму виступі. Тому буває тяжко вийти з образу після концерту.

- В яких конкурсах брав участь?

– Я приймав участь у різних шоу,наприклад, "Україна Має Талант" 2-3 сезон, "Х-Faktor", "Супер Зірка", також я є членом команди КВН м.Кузнецовськ.  

- Чи займав призові місця?

– Так. Займав, доволі часто.

- А як ти сам оцінюєш свою творчість?

- Я розважаю людей. Мої друзі жартома називають мене "душевним лікарем". І мені це подобається.

- Цікавинки на виступах, напевно, траплялися, поділись самими кумедними?

– На кожному концерті щось трапляється смішне. Майже завжди люди не можуть зрозуміти хто я -хлопець чи дівчина, хочуть мене роздіти і взяти за груди, бо у мене бюст, як у Памели Андерсон. Тоді я жартую, що це у мене природнє, бо я доволі весела людина.  

- У Вєрки Сердючки з'явилася мама. А ти виступаєш один?

- На даний час один, бо знайти людину на цей образ дуже тяжко.

- Якби не концертна діяльність, яку професію б обрав?

- Я з дитинства бачив себе артистом, тому зараз втілюю свої мрії.

- Чи змінилося ставлення твоїх друзів і знайомих до тебе?

- Мої друзі завжди мене розуміють і підтримують.  Зі мною спілкувались спілкуються ті люди, яким я довіряю і які мене завжди підтримують, а тих що не спілкувалися раніше, я просто ігнорую і дотепер.    

- Дякуємо, Богдане, за розмову, і останнє запитання: чи знайомий ти особисто з Андрієм Данилко?

- Особисто не знайомий, але, надіюсь, що в подальшому ми з ним таки зустрінемось. Всього найкращого!