Еліна Григораш - талановита дівчина, мешканка міста Кузнецовськ, учасниця міського етапу фестивалю конкурсу обдарованої молоді "Ми талановиті" (2011 рік), учасниця обласного конкурсу читців-декламаторів поезії Т.Шевченка "В сім'ї вольній, новій...", учасниця конкурсу читців-декламаторів поезії О.С. Пушкіна "БОЛДІНСЬКА ОСІНЬ" та незмінна учасниця всіх міських свят, котрі влаштовує Кузнецовський центр дозвілля "Лісова пісня". 

Еліна Григораш про себе:

Вік: 17 років

Знак зодіаку: Терези 

- Навчалась я до 10 класу у ЗОШ № 3, де й проявила свої здібності у декламуванні, а вже на 10 клас я перейшла у Кузнецовську гімназію, зараз навчаюсь там у 11 класі...

Кузнецовська гімназія - це дуже тепле, щире і привітне гніздечко, де мене з радістю прийняли та зустріли, як вчителі, так і гімназисти, за що я їм безмежно вдячна! 

- Ще з 5 років я почала відвідувати музично-театральну студію "Калейдоскоп". 

Потрапила я в студію досить випадково. Одного дня в дитячий садочок, де я навчалась, прийшла керівник студії "Калейдоскоп" Світлана Федорівна, тоді якраз проводився набір серед діток, от нас почали прослуховувати в вокальному плані ну, і дивились ростяжку. 

Я тоді проявила себе дуже непогано, адже перед цим я вже ходила на танці до Михайла Степановича і була пластичною дівчинкою. 

Деяким дітям, в тому числі і мені, пощастило і ми почали займатись в "Калейдоскопі". 

Тоді й почались самі цікаві та незабутні дні мого дитинства. Як на диво, в нашій групі ніколи не було конфліктів, хоч і були різні вікові категорії і з нами займались не тільки дівчатка, але й хлопчики. Поїздки, які ми здійснювали колективом, тільки зближали усіх нас і робили однією родиною. 

- В створені творчих образів перш за все мені допомагає моя мама, а також дуже талановиті викладачі та культурні діячі нашого міста.

Саме моя мама розвинула в мені цю іскринку до декламації, вона й сама прекрасний читець-декламатор.

На перший мій міський конкурс підготувала мене моя вчителька з 3 школи Ціпкайло Наталя Олексіївна, адже, по її словам, тоді вона побачила у мені щось особливе. 

Потім у моєму творчому житті я познайомилась із такими людьми, як Людмила Іванівна Грекова із Управління освіти міста Кузнецовськ, Журук Іринка і Надія Андрієвна Волощук із Центру Дозвілля "Лісова пісня".

Ці люди є для мене одними із головних критиків, до яких я прислухаюсь і думка яких варта для мене багато чого. Ось вони найчастіше й допомагають мені у створенні творчих образів. 

Та й взагалі маю ще дуже багато грамот за шкільні конкурси читців-декламаторів, а також дипломів із званням ведучої року, ну, і подяк за активну участь у розвитку культури міста, просто дуже багато доведеться перераховувати, якщо згадувати всі мої досягнення, які я маю на сьогоднішній день)

- Ой, мої друзі - це справжній скарб! Вони підтримують мене у всіх моїх починаннях, завжди підтримують мене на будь-яких концертах, конкурсах. Я завжди можу почути від них правдиву і суб'єктивну думку, до якої я завжди прислухаюсь. 

- Вільного часу, на жаль, в 11 класі випадає мало, тому, коли він є, намагаюсь не гаяти його дарма. Часто гуляю з друзями, дивлюсь фільми, як і кожен підліток, сиджу в соціальних мережах, ну, і ще  відвідую тренажерний зал для підтримки свого тіла. 

- Найближчим часом хочу прийняти участь у всеукраїнському конкурсі, це десь відбудеться 1-4 грудня, детальніше сказати не можу, адже це ще поки в планах і, щоб не зурочити, краще залишу це в секреті=))) А ще в планах закінчити добре школу, здати екзамени, відгуляти свій випускний, ну, і поступити в уже запланований університет!!=) 

- Ой, коли ви мене запитали про самий незабутній момент в моєму житті, то перше, що мені згадалось, так це мій 17 День народження, який був 7 жовтня цього року. 

З самого ранку, нічого не підозрюючи, зайшовши в школу, я зустріла там "делегацію" із моїх хороших друзів, кількістю чоловік із 15. Вони почали співати, подарували квіти, кульки, листівку та шоколадки - це було незабутньо, але, як пізніше виявилось, це ще був тільки початок свята. 

За моєю спиною моя мама обдзвонила усіх тих, кого я хотіла запросити на День народження, мені сказавши перед тим, щоб я запросила не більше 4 людей з мого списку.

Ну от я о 18 годині пішла в "Галактику", де вже мали зібратись моїх 4 подруги, але, зайшовши туди, я побачила стільки близьких мені людей, що в мене просто перехопило подих і виступили сльози щастя від переповнюючих мене емоцій та почуттів. 

Я з точністю можу сказати, що це був найкращий мій День Народження, який я запам'ятаю на все життя. І хочу висловити подяку своїй любій і коханій матусі за організацію такого сюрпризу. 

- Критику я сприймаю адекватно і ніколи не вступаю в конфлікт із тією людиною, яка критикує мене, адже, це суб'єктивна думка кожної особистості.

Потрібно також вміти розрізняти критику, яка сказана справедливо і до якої потрібно прислухатись, щоб винести з цього якийсь певний висновок. Але буває так, що інколи говорять і критикують тебе через заздрощі, це, якщо чесно, дуже неприємно, але мої вчителі вчать мене ігнорувати таке і не сприймати на свій рахунок.

- Що ж, читачам я можу побажати лише одного: ніколи не відступайте від своєї мрії, йдіть за своїм покликанням, прислухайтесь до свого серця! А також йдіть в ногу із гармонією життя, адже в ньому стільки багато всього цікавого і незвіданого. 

І не варто просиджувати свої підліткові роки просто за комп'ютером чи перед телевізором.

Живіть! Цікавтесь! Насолоджуйтесь!