34400.net
Кузнецовськ - Новини без цензури

Володимир Карпач

Відтоді, коли почалося будівництво Кузнецовська, минуло 35 років.

Тих, хто був у той нелегкий час у перших рядах, лишилось небагато. Вони працювали у три зміни, щоб звести прекрасне місто.

Водій Володимир Карпач здавав по 42 путівки в місяць.

Першу відпустку зміг отримати лише після трьох років напруженої праці. Цього року першопроходець відсвяткував ювілей, йому виповнилось 60 років.

Трудова стежина Володимира Мефодійовича розпочалась у 1972 році. Він влаштувався шофером у Володимирецьку лікарню. Пропрацював тут недовго, два роки, і влаштувався водієм другого класу в колону на будівництво Західноукраїнської АЕС (нині Рівненська АЕС — авт.). А у 1985 році Рівненський філіал ТПО перейменований в Автотранспортне підприємство управління будівництва Рівненської АЕС.
— Будівництво міста розпочалось з першого гуртожитку і п’ятиповерхівки, — розповідає пан Володимир. — Працювали тоді у три зміни. За місяць здавав по 42 путівки, а то й більше. Для порівняння: сьогодні 18 путівок на місяць. Одна путівка дорівнювала восьмигодинному робочому дню. Гуртожиток будували довго, а ось житлові будинки звели за місяць. Перші роки добиратись додому було важко. Доводилось ходити додому в село Довговоля пішки, а це близько 22 кілометрів щодня, незважаючи на час доби і на те, чи то зима, чи осінь. Тоді було страшне бездоріжжя, тому ходили в чоботях. Будівництво набирало свого розмаху, постала музична школа, а згодом — і ЗОШ №1. Будували поступово дороги і бетонний завод. Колишнє село Вараш, на території якого зводили Кузнецовськ, розташовувалось на місцевості до території теперішнього Палацу культури і інформаційного центру ВП "Рівненська АЕС”. Із розбудовою міста село поступово зносилось, його жителям надавали квартири. Пригадую, трапився цікавий випадок: коли копали котлован на будівництво міськвиконкому, знайшли бойовий снаряд. Подарунок дістався нам не з Другої світової війни, а ще попередніх воєн, — про це говорили тоді експерти. Тоді біля річки Стир на горбочку стояла дерев’яна Вараська церква, принаймні так її називали варашани. У 70-х роках її знесли.

П’ять років — без відпустки

— До речі, згадав смішну ситуацію, яка трапилась зі мною, — розповів Володимир. — У кар’єрі набирали пісок, а у моєму автомобілі "Татрі” зламалось праве переднє колесо. Якраз була перезмінка, поряд не було нікого, щоб допомогти. Тому довелося ремонтувати самому. Скинув пісок, із заднього лівого колеса зняв "сєргу”, щоб відновити перевагу. Я тоді без переднього колеса доїхав від кар’єру (нині це міське сміттєзвалище — авт.) до гаражів. Доки їхав дорогою, то всі зустрічні шофери сигналили. Мовляв, як ти їдеш без переднього колеса!
Місто будувалось паралельно з атомною станцією. Начальство з Києва на станцію навідувалось часто, але в місто вони заглядали рідко. Будівництво йшло швидкими темпами, машини гуділи день і ніч. Працювали без вихідних. Відгулів не можна було взяти, хіба, коли сильно захворів.
— Про відпустку не було й мови, — продовжує Володимир Мефодійович. — Повноцінно зміг відпочити лише в 1977 році, хоча і ця відпустка не була оплачуваною.

Дружина загинула на будівництві…

Разом з тим, як розбудовувалось молоде місто і споруджувалась АЕС, налагоджувалось і життя Володимира. У 1972 році він познайомився зі своєю першою дружиною Надією.
— Із моєю нареченою мене звів друг Микола (посміхається — авт.), — пригадує Володимир Мефодійович. — Якось, ще на початку 70-х, ми з ним поїхали на базар у Ковель, щоб купити "москвички” — так називали короткі чоловічі пальта. Микола працював на таксі й раніше підвозив дівчину. Ось він і вирішив нас познайомити прямісінько на базарі. Те, що хотів, не придбав, але купив, виходить, дружину (сміється).
У тому ж році відгуляли весілля. Через рік на світ з’явилась дівчинка Женя, а згодом і Сніжана. Однак щастя тривало недовго. Доля підготувала горе — Надія пішла з життя.
— Трагедія трапилась 1979 року, — сумно розповідає Володимир Мефодійович. — Я їхав у відрядження в Прип’ять за машиною. Прибув на місце, а до мене зателефонував начальник і сказав, щоб негайно повертався додому, бо щось трапилось (очі Володимира затуманюють сльози — авт.). Надія працювала на восьмій дільниці будівництва. Кран підіймав піддон цегли й одна з цеглин випала. Влучила прямісінько в голову, навіть каска не врятувала.
Володимир Карпач залишився сам з двома неповнолітніми доньками. Він не здався, а робив усе. Виховав і поставив на ноги доньок.
— Було важко, але тримався заради Жені і Сніжани, — розповідає далі. — На роботі перевели у першу зміну, адже розуміли ситуацію, в якій я опинився. Встигав і дітей завести, а потім вечері забрати із дитсадка, і на роботі відпрацювати. Допомагала кума Галя. Ті роки були для мене щасливими, хоч і нелегкими.

З другою дружиною познайомили діти

Доля посміхнулась чоловікові вдруге, коли він познайомився із Ольгою Федорівною. У 1985 році вони вирішили побратися.
— Володимир отримав трикімнатну квартиру, — розповідає пані Ольга. — У цьому ж житловому будинку і я отримала трикімнатну квартиру. Саме тут познайомились і зійшлись. Наші діти Женя і Валя ходили разом до школи. Коли я лікувалася у Корці, він доглядав моїх двох доньок Лесю і Валю, хоч ми ще не були знайомі. Фактично нас познайомили діти. Після того, як приїхала з лікарні, Володя частенько почав заходити в гості. Згодом побрались.
Нині подружжя має чотирьох доньок, п’ять онучок і внука. З віком почало підводити здоров’я, став інвалідом другої групи. Незважаючи на всі примхи нелегкої долі, він не здається і радіє тому, що місто процвітає.
— Сучасне місто мені дуже подобається. Кузнецовськ виріс у своїй величі і може похизуватись красою вулиць, клумб, парку… Правда, з того часу, коли ми зводили його, багато чого змінилось, але це на краще.

Автор: Валерій ШВЕДЮК, gazeta.rv.ua

Всього коментарів: 1
1
Сергій | 04.03.2015 | 20:30
+ (0) -
Ну і що тут цікавого ??? Звичайна людина ,,,
Всі коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію, яку не встигли видалити чи пропустили адміністратори. Якщо у вас є докази, що наведені в коментарях факти не відповідають дійсності – звертайтесь на редакційну пошту info@34400.net з конкретними зауваженнями і коментарі будуть видалені.
Ім'я *:
Email:
Код *:

КАТЕГОРІЇ

Цікаві люди міста [31]

ТОЧКА ЗОРУ

Вараш чи Кузнецовськ? (2015)

Всього відповіли: 10357
Як вирішити проблему безпритульних тварин в місті?

Всього відповіли: 7250

Останні новини

 
200

34400.net © 2011-2016

Кузнецовськ - новини без цензури

Використання матеріалів сайту дозволено лише з посиланням (для інтернет-видань - гіперпосиланням) на "34400.net".

Адміністрація 34400.net не несе відповідальності за зміст коментарів